Зеус (сонцевик)

Зеус, або сонцевик звичайний – вид риб родини зеусових. Свою наукову назву дістав від імені грецького бога Зевса. Українську назву сонцевик отримав завдяки довгим променям спинного плавця, подібним до сонячних променів.

Поширений у Східній Атлантиці від Норвегії до о. Мадейри, Середземному і Чорному морях, а також в Індійському океані. В України зустрічається біля чорноморських берегів Криму і в північно-західній частині Чорного моря.

Сонцевик, в основному, сягає довжини 20–30 см, максимально до 50 см. В океанічних водах його величина досягає в середньому 60 см, а вага до 4 кг. У дикій природі тривалість життя цих риб становить близько 12 років.

Тіло відносно коротке і дуже високе, сильно сплюснуте з боків та округлоовальне. Голова велика, рот з сильно виступаючою верхньою щелепою. Зуби дрібні, конічні. Забарвлення світле, оливково-зелене, з бурим відтінком на спині.

Відноситься до морських пелагічних видів та тримається переважно поодинці або невеликими групами. Мешкає в придонних шарах на глибині до 500 м, зазвичай на 20–160 м, рідше біля берегів і в бухтах.

Загалом малорухлива риба, але здатна мігрувати на великі відстані. Хижак, в раціоні якого, як правило, риби, переважно оселедцеві, рідше – ракоподібні. Використовуючи маскувальне забарвлення, поволі підпливає до жертви, атакує стрімким кидком і хапає її щелепою.

Статевої зрілості досягає у віці 3-4 років. Нереститься з березня по травень в декілька етапів. Ікра пелагічна, сферична, діаметром до 2 мм.

М’ясо сонцевика має високі смакові якості і, за рахунок низької калорійності та багатьох мікроелементів, корисне для здоров’я людини.

Цінна промислова риба, але в Україні віднесена до рідкісних та зникаючих видів, занесених у Червону книгу.