Пузанок азовський – вид оселедців, поширений в Азовському морі, східній та північно-західній частині Чорного моря.
Прохідна риба, яка розмножується в низинах річок. Крізь Керченську та Кінбурнську протоки проходить у березні-квітні, восени йде назад на зимівлю в Чорному морі, поблизу кавказького, українського та румунського узбережжя. У квітні для ікрометання входить у пониззя Дунаю, Дністра, Дніпра, Південного Бугу, Дону, Кубані. Віднерестившись, скочується в пониззя річок, лимани та затоки. Пелагічний вид, тримається у верхніх шарах води. Любить відкриті простори.
Має високе, стисле з боків, укорочене у хвостовій ділянці тіло. Рот верхній з висунутою вперед нижньою щелепою. Спина від зеленуватого до синюватого кольору, блискуча. Боки і черевце сріблясті. Грудні плавці довгі. З боків зазвичай є кілька темних плям. Зяброві тичинки тонкі, довгі. Зуби розвинені дуже слабо, ледве помітні.
Довжина тіла до 20 см, здебільшого 14-16 см, вага до 60 г. Тривалість життя до 4-5 років.
Статевої зрілості досягає у два роки, рідше в однорічному віці. Нерест з початку травня до початку липня, при температурі води від 15°С. Самки зазвичай крупніші за самців. Мінімальна довжина риб, що йдуть на нерест – 9 см, максимальна – 18 см. Плодючість – 12-88 тис. ікринок, які викидаються у три порції. Ікра напівпелагічна, розміром 1,5-3 мм, при слабкій течії на нерестовищах опускається на дно. Молодь нагулюється поблизу нерестовищ, скочуючись у море з червня по серпень.
Основу харчування дорослих особин складають зоопланктон, личинки і лялечки хірономід, мізиди, планктонні організми, а також дрібна риба.
Господарське значення у азовського пузанка невелике. Промисел ведеться неводами під час осінніх міграцій.