Перкарина чорноморська
Перкарина чорноморська – зграйна придонно-пелагічна риба родини окуневих.
Мешкає в північній частині Чорного моря, солонувато-водних пониззях річок Дніпро, Південний Буг, Дністер, а також в їхніх лиманах.
Тіло високе, сплюснуте з боків, вкрите дрібною лускою, жовтувате, з рожево або зеленаво-фіолетовим відтінком на спині, боки та черево сріблясті. На спині біля основи спинного плавця є кілька темних плям, плавці прозорі. Спинних плавців два, хвостовий – виїмчастий. Уздовж бічної лінії – низки чорних крапок. Голова трикутна з великим ротом та порожнинами сейсмосенсорних органів чуття. На щелепах велика кількість дрібних зубів.
Довжина тіла самок до 11 см, самців – до 10 см. Тривалість життя 2-3 роки, зрідка – 4 роки.
Веде солонувато-прісноводний спосіб життя, здебільшого у пониззях річок, їх гирлах та лиманах. Тримається зграями, на глибинах до 5 м біля дна та у товщі води. У другій половині весни та влітку здійснює міграції в опріснені води. Добре витримує солоність води до 12,5% і зменшення кількості розчиненого у воді кисню до 1 мг О2/л при температурі води 22-24°С. У кінці серпня-вересні мігрує у місця зимівлі.
Статевозрілою стає на другому році життя. Плодючість до 3 тис. ікринок. Нереститься кількома порціями з травня до серпня на замулених ґрунтах, з прогріванням води до 18-26°С, у місцях з її солоністю 0,5-7%.
Харчується, залежно від пори року, детритом, водоростями та іншою рослинністю, планктоном, хробаками, ракоподібними, молюсками, личинками та дорослими комахами, а також ікрою та молоддю риб (тюльки, атерини, бичків та ін.).
Вважається шкідливою рибою, виділяючи при траленні разом з тюлькою велику кількість слизу, що знижує якість улову.
В Україні чисельність виду низька, внаслідок зникнення типових біотопів, зокрема осолонення акваторій лиманів у результаті змін гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричинених гідротехнічним будівництвом та їх забрудненням.
Занесена до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та Червоної книги України.