Калкан (Scophthalmus maeoticus) – вид риб з родини Калканових, поширений у Чорному та Азовському морях. Часто розглядається як підвид Калкана великого, що мешкає у Середземному морі. Є однією з найбільших камбал та вважається цінною промисловою рибою.
Калкан - хижа риба. Він харчується дрібною рибою, ракоподібними, молюсками. Дорослий калкан в основному харчується донною рибою і крабами (султанкою, хамсою, шпротом, ставридою, чорноморською пікшею, тюлькою, оселедцями), а молодь – ракоподібними. Дорослий калкан за добу з’їдає близько 150 г риби.
Як зазначалось, калкан водиться у Чорному та Азовському морях, а також заходить в гирла Дніпра і Дністра. Віддає перевагу піщаним (черепашковим) та мулистим ґрунтам і заселяє їх до глибин (100 м) у районах узбережжя західного Криму і Керченського передпроточчя. Взимку і влітку тримається на глибині, навесні і восени - переходить на мілководдя.
Довжина калкана може сягати 80-85 см, вага – до 12-15 кг. Досягає віку до 16 років. Самці менші за самиць. Тіло його високе та вкрите кістковими конічними шипами. Як в інших риб ряду камбалоподібних тіло складається з горизонтальних верхньої та нижньої частин. Нижня частина (права сторона) калкану білого кольору, а очна - бура, з червонуватими плямами. Риба не має луски, що є її характерною ознакою. Також калкан має здатність до маскування, змінює забарвлення залежно від кольору дна.
Розмножується калкан у відкритому морі на глибині 25-70 м (при температурі 8-12°C) з кінця березня-квітня до другої половини червня, інколи - до кінця липня. Розпал нересту відбувається у травні. Плодючість від 2,5 до 13 млн ікринок. Калкан є найбільш плодовитою рибою Чорного моря. Велика кількість ікри здатна компенсувати її велику втрату від хижаків та несприятливих умов.
Ікринки - кулясті прозорі тільця, діаметром 1,1 – 1,28 мм. Ікра калкана плавуча, в морській воді тримається ближче до поверхні і розноситься течіями так, що в 1 м³ води іхтіологи знаходять від 1-2 до 8-10 ікринок. Ікринки розсіюються течіями на великому просторі. Основна частина ікринок поїдається тими, хто харчується планктонними організмами. В результаті, з 500 тис. ікринок виживає не більше 500 шт.
У віці 4-5 діб у личинок формується рот, але в них ще слабкий зір, тому вони дуже повільно рухаються. У цей період з 500 предличинок виживають 20-25, а решта гине від хижаків і голоду. Через 15-20 днів після викльову з ікри, личинки перетворюються на мальків, які осідають на дно. До осені виживають 5-6 шт. молодих калканів, з довжиною тіла 6-7 см. Зимують вони на глибинах 20-30 м.