Осетер руський

Осетер руський (Acipenser gueldenstaedtii) – один з 17-ти видів прохідних риб з родини осетрових, один з 5-ти видів роду у фауні України.

Як і всі осетрові, з’явився на планеті понад 200 млн років тому. Поширений в басейні Чорного, Азовського, Аральського і Каспійського морів. В Україні трапляється в північно-західній частині Азовського моря, біля берегів Криму і в північно-західній частині Чорного моря.

Осетер руський постійно живе у морі, заходячи на нерест у річки. Міграція проходить з серпня по січень або з березня до травня – початку червня, при температурі води 6-15°С.

Тіло довге, веретеноподібне, товсте. Рило коротке, тупе, заокруглене. Вусики розміщені ближче до переднього кінця рила. Найбільша довжина – понад 2 м, маса – понад 100 кг, тривалість життя – більше 50 років.

Верхня третина тіла темно-сіра, бурувата, часто майже чорна, боки сіруваті, молочно-сірі з блакитним вилиском, зрідка зеленкуваті, черево жовтувате або молочно-біле.

Статевої зрілості самці досягають у віці 8-14 років при довжині тіла близько 90-100 см, самки – в 10-17 років при довжині понад 110 см. Нерестяться на глибоких ділянках корінного русла із швидкою течією і піщано-гальковим або кам'янистим ґрунтом. Плодючість – до 800 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Плідники після розмноження, а згодом і молодь, скочуються на місця нагулу.

Зазвичай веде донний спосіб життя. Розкопуючи м'який донний мул за допомогою чутливих вусиків, виявляє молюсків, раків та маленьких риб, якими харчується. Не маючи зубів, не в змозі схопити більшу здобич.

Всеїдний, його раціон залежить в основному від умов існування та віку.

Мальки осетра харчуються переважно зоопланктоном, молодь – донними безхребетними (ракоподібними, личинками комах та ін.), дорослі споживають молюсків, крупних ракоподібних та рибу. У період розмноження і деякий час після нересту осетер майже не їсть або переходить на рослинне харчування.

Має високу промислову цінність: крім смачного і корисного м'яса, з риби отримують велику кількість чорної ікри – одного з найцінніших рибних продуктів.

Зникнення умов для природного відтворення, забруднення води, надмірний вилов, зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричинені гідротехнічним будівництвом, призвели до критичного зменшення чисельності виду, занесеного до Червоної книги України, МСОП, Бернської та Боннської конвенцій, CITES та до Європейського червоного списку.