Щипавка звичайна

Щипавка звичайна (Cobitis taenia) – невелика прісноводна риба родини в'юнові. Поширена в Європі та Азії. В Україні зустрічається практично всюди, крім ділянок із швидкою течією. У низці районів утворює локальні форми і підвиди.

Довжина тіла щипавок не перевищує 13 см, здебільшого до 10 см. Тіло самиць довше, ніж у самців. Забарвлення тіла строкате, маскувальне, близьке до забарвлення дна водойми в якій вона живе. Основний колір від світло-жовтого до темно-коричневого зі сталевим полиском. Тіло видовжене, сплющене. Особливістю щипавок є наявність двороздільних підочних шипів, які зазвичай сховані в спеціальних мішечках і використовуються для захисту від хижаків. На боках, уздовж спини, голові, спинному та хвостовому плавцях є ряди темних плям.

Щипавки живуть здебільшого на піщано-мулистому дні як у текучих, так і в стоячих водах, переважно у прибережжях, затоках річок, їх старицях, часто під нитчастими водоростями, серед зрідженої рослинності, де знаходять у достатку поживу й захист від ворогів. Обрані місця залишають не дуже охоче. Активні вночі. Найчастіше не просто лежать на дні, а зариваються в придонний ґрунт з якого виглядають лише голівки. Помітити їх у цьому стані можна лише за рухом зябрових кришок. Час від часу вони залишають свої схованки в пошуках їжі.

Харчуються переважно донними організмами, рачками, органічними залишками, личинками комах. У пошуках їжі їм допомагають чутливі вусики. Щипавки здатні дихати атмосферним повітрям, у зв'язку з чим можуть жити у воді з незначним вмістом кисню і тривалий час бути живими на суходолі, виживати в замулених, брудних водоймах. Проте, тривалого забруднення води не витримують, про що свідчить зникнення їх у низці водойм.

Нерест у цих риб триває з квітня по червень при температурі води не нижче 16 C. В цей період самка кілька разів вимітає ікру. Плодючість становить від 170 до 450 ікринок. Для нересту щипавки обирають прибережне мілководдя з густою рослинністю. Відкладена ікра прикріпляється до підводних рослин. При температурі 16-17 C розвиток ембріонів триває 5 днів, після чого з ікринок виходять личинки завдовжки приблизно 5,5 мм. За допомогою спеціальних органів личинки приклеюються до рослин або опадають на дно, звідки періодично підіймаються на поверхню, щоб ковтнути повітря. Спочатку личинки харчуються запасами жовткового мішка, а коли ті закінчуються – починають активно живитися зоопланктоном. Личинкова стадія триває місяць, після чого личинки перетворюються на мальків. Поступово мальки переходять на доросле харчування. Статевої зрілості щипавка досягає у віці 2-3 років, при цьому тривалість її життя – до 5 років.

Господарської цінності щипавка не має, проте є поживою для цінних хижих риб (таких як щука).

Довідкова інформація:

За поведінкою щипавки можна передбачати погоду. За стійкої, погожої днини рибки тримаються глибини, спокійно лежачи на дні. Перед негодою вони, мов за командою, спливають вгору, ганяються одна за одною, висовуючи з води то плавець, то голівку.