Бистрянка звичайна

Бистрянка звичайна – зграйна риба сімейства коропових, роду бистрянка. Поширена в річках Європи до басейну Дунаю включно. В Україні зустрічається в басейнах Чорного, Азовського морів.

Має видовжене, досить високе, сплюснуте з боків тіло, вкрите дрібною лускою. Спина майже чорна з зеленкуватим або синюватим відтінком, боки синювато або зеленкувато-сріблясті, черево сріблясто-біле. Вздовж бічної лінії подвійний ряд темних крапок-штрихів. Хвостовий і спинний плавники сіро-зелені, нижні плавці сірі, при основі жовтуваті. Перед нерестом забарвлення стає значно яскравішим, а основи нижніх плавців стають майже червоними.

Найбільша довжина тіла до 12-13 см, маса до 50 г, тривалість життя не перевищує 8 років.

Водиться переважно в гірських річках, менше у рівнинних, а також у руслових водосховищах. Мешкає на ділянках з помірною або швидкою течією і чистою, насиченою киснем водою, переважно у придонних шарах.

Її нерідко плутають з верховодкою, за зовнішню подібність і схожий спосіб життя.

Статевозрілою стає у 2 роки при довжині тіла близько 5-5,5 см. Нерест триває з середини травня до кінця червня. Плодючість до 8 тис. ікринок, які відкладається кількома порціями на мілководних ділянках із швидкою течією і твердим піщаним, гальковим або кам'янистим ґрунтом.

Тримається зграйками, в літній час біля самої поверхні води, харчується зоопланктоном та бентосом, водоростями, ікрою риб, а також комахами, що літають над водою.

В Україні чисельність її низька. Фактично зникла в басейнах річок Північного Приазов'я, Сіверського Дінця, стала рідкісною в басейнах Дніпра і Південного Бугу і нечисленною у Дністрі. Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої випрямленням руслових ділянок, гідротехнічним будівництвом, а також забрудненням води впливають на зменшення популяції цього виду.

Занесена до списків Бернської конвенції, Міжнародного союзу охорони природи та Європейського червоного списку.