Хамса
Хамса або анчоус європейський – невелика морська зграйна пелагічна риба родини анчоусових. Підвидами, поширеними у наших морях є хамса азовська та чорноморська.
Має валькувате, округле в поперечному розрізі тіло. Рот дуже великий, нижній. Спина яскраво-зелена, синьо-зелена або світліша, сірувата. Боки сріблясто-білі, зяброві кришки мають жовтуватий відтінок, вздовж боків тягнеться смуга, що відсвічує металевим блиском.
Чорноморська хамса сягає довжини 20 см, зазвичай 12-15 см, азовська – 8-10 см, максимум – 14 см.
Живуть до 3-4 років. Легко переносять сильні коливання температури та солоності води.
Чорноморська хамса мешкає у прибережних частинах Чорного моря. Влітку розсіюється у верхніх шарах води по всьому морі. Взимку збирається ближче до берегів та веде малорухливий спосіб життя на глибині 70-80 м, переважно у придонних водах. Хоча у м'які зими може взагалі не опускатися на глибину. На початку квітня зграї хамси піднімаються з глибин і мігрують далі від берега. Під час міграцій хамса рухається величезними косяками, що супроводжуються дельфінами і масою морського птаства.
Азовська хамса проводить в Азовському морі лише літо, де активно харчується, розмножується та нагулюються мальки. Восени йде через Керченську протоку і подібно до чорноморської залягає в зимувальні ями вздовж північної частини кавказького узбережжя.
Статевозрілими стають вже на першому році життя. Розмножуються з травня по вересень, азовська у червні-липні, при температурі води 18-26°С, найінтенсивніше в місцях масового розвитку планктону. Плодючість – близько 20-25 тис. ікринок, що викидаються двома-трьома порціями.
Основу харчування становлять дрібні планктонні ракоподібні, фітопланктон, а за їх дефіциту – мізиди та поліхети. Личинки харчуються переважно молоддю конепод – веслоногих ракоподібних.
Є однією з наймасовіших видів риб Чорного і Азовського морів та важливим об’єктом промислу. Ніжне та жирне м'ясо хамси є цінним високобілковим продуктом і, завдяки вмісту багатьох корисних речовин, позитивно впливає на здоров’я людини.