Незважаючи на назву, морський кіт не має жодного стосунку до сімейства котячих. Насправді, — це скат-хвостокол, довжина тіла якого може сягати в середньому від 0,8 до 2,5 м, а вага — 4,5-22 кг. Його назвали так за спосіб полювання, адже вистежує здобич, причаївшись, мов кіт. Далі кидається із засідки і, притиснувши жертву до дна, розправляється. Другу назву — хвостокол, він отримав за зазублену по краях колючку в основі хвоста, уколи якої дуже небезпечні.
Мешкає у водах Атлантичного океану, у Середземному, Чорному та Азовському морях та біля берегів Північної Африки і Європи. Зазвичай живе у придонних шарах на мілководді. У європейських водах морського кота можна зустріти лише в літню пору і вважається, що взимку вони мігрують на більшу глибину – 50-70 м.
Часто заривається в пісок, або опустившись на дно, намагається розпластатися і притиснути до ґрунту краї плавців.
Характерною рисою цих риб є форма тіла, яка нагадує правильний ромб і закінчується хвостом у вигляді батога. Має квасолеподібні очі, білі плями на голові та кілька рядів широких і тупих зубів, які добре перемелюють раковини молюсків.
У дорослих особин довжина хвоста відповідає довжині диска. На ньому є один, зрідка два зазубрених шипа, з'єднаних із залозами, які виділяють отруйний слиз. Після удару шип залишається у жертві, а у хвостокола виростає новий. За життя він здатен відростити декілька шипів, навіть до 35 см завдовжки.
Завдяки своєму маскувальному забарвленню під час полювання практично непомітні.
Самиця морського кота зазвичай народжує від 4 до 12 живих малюків, що з'являються всередині літа, виглядаючи, як дорослі особини, довжиною до 3 см. До речі, вченим й досі невідомий термін їх статевого дозрівання.
Морський кіт живиться дрібною рибою, крабами та креветками. Особливо активний він у присмеркові години та вночі, коли ця риба добре бачить.
Захищаючись, морський кіт дуже небезпечний, адже закидає свій гнучкий хвіст навколо загрозливого об’єкта і глибоко встромляє шип або просто б’є ворога хвостом. Хвостокол дуже точно влучає в ціль і здатний вдарити так, що не захистить ані гумове взуття, ані гідрокостюм та може пробити шипом навіть днище легкого човна.
Ці скати бояться шуму і там, де купаються люди, рідко бувають. А от у місцях не дуже людних треба бути обережним, враховуючи їх звичку зариватися в пісок. Як правило, сам не нападає, проте може атакувати у разі небезпеки. За статистикою щорічно від уколів морського кота страждає понад 3000 осіб.
М'ясо хвостоколів у їжу вживають рідко, бо воно жорстке, жирне, з неприємним присмаком і запахом, а от його печінка, яка може становити до 33% маси тіла, багата вітаміном А та містить близько 63% жиру.
Морські коти занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.