Плітка

Плітка звичайна (Rutilus rutilus) – вид риб родини коропових (Cyprinidae), один із найпоширеніших видів риб роду Плітка (Rutilus).

Зустрічається у прісних водах майже по всій Європі, в Західній і Північній Азії. В Україні водиться у басейні Дніпра, Дунаю, Дністра та інших річок. У басейнах Чорного та Азовського морів зустрічаються близькі види: тараня (Rutilus heckelii), вобла (Rutilus caspicus), вирезуб (Rutilus frisii) і кутум (Rutilus kutum). Наприкінці XIX століття цю рибу було заселено до водойм Австралії.

Плітка водиться у великих і малих річках, струмках, водосховищах та озерах. В річках вона живе тільки у великих ямах і на мілині, а в озерах і водосховищах – у густих заростях і на ділянках із замуленим дном. Зграї цих риб тримаються переважно в придонних шарах води.

На противагу тарані плітку раніше вважали малоцінною рибою. Пояснювалось це тим, що тараня росте досить інтенсивно, досягаючи 35-40 см. Плітка здебільшого трапляється завдовжки близько 15 см і рідше – понад 20 см. Із спорудженням водосховищ на рівнинних річках, зокрема на Дніпрі, плітка почала рости навіть краще, ніж тараня. Цьому сприяв значний розвиток молюсків, якими живиться плітка і які є основним кормом тарані. У водосховищах Дніпра плітку відносять до цінних промислових риб.

Для розмноження риба піднімається з лиманів у річки. У водосховищах плітка з місць зимівлі починає переміщуватися до нерестовищ ще в лютому-березні. Тут у неї дозрівають ікра і молочко. Нерест розпочинається наприкінці квітня – початку травня, коли вода прогрівається до +10°С. Під час нерестового ходу та в розпал нересту співвідношення статей неоднакове. Спочатку переважають самці, потім поступово збільшується кількість самиць, і до кінця нересту вони переважають. Самці досягають статевої зрілості, коли довжина їхнього тіла досягне близько 10 см, самиці – 12 см, тобто в дворічному-трирічному віці. Кількість ікринок, яку може відкласти самиця, залежить від її довжини, маси, віку, способу життя. Так, у Дніпрі до спорудження греблі Київської ГЕС плітки у семирічному віці відкладали в середньому 30 тис. ікринок, а в Київському водосховищі – 80 тис. ікринок. Ікру риби відкладають на залишки рослин, корені очерету, верби, а також на штучні гнізда, виготовлені з різних рослинних матеріалів. Нерест відбувається в ранкові та передвечірні години, а в тиху погоду – і вдень. Ікринки приклеюються до рослин, в такому стані вони перебувають півтора-два тижні, поки з них не виклюнуться личинки. Через три-чотири доби, наповнивши повітрям плавальні міхури і завдяки цьому полегшивши масу свого тіла, личинки переходять до активного способу життя. Залишивши нерестовище, великі зграї личинок тримаються в затишних прибережних місцях. Підростаючи, молодь також тримається в цих місцях, аж поки не похолодає. Тоді вона збирається на зимівлю в глибоких ямах. Тут плітка перебуває до скресання криги, щоб розпочати активне життя з настанням весни.

Довідкова інформація:

Своїм зовнішнім виглядом плітка дуже нагадує краснопірку. Однак плутають їх тільки новачки. Плітка тонша за краснопірку, у неї менша луска і гостріший ніс. Очі не червоні, а жовті з червоною цяткою вгорі. А головна відмінність – забарвлення тіла, особливо плавців. Краснопірка забарвлена яскравіше, все її тіло має золотистий відлив. У плітки переважають ясно-сірі тони. Спина синювато-бурого кольору, боки і черево - сріблясто-білі. Спинний і хвостовий плавники сірі з червонуватим або бурим відтінком; грудні – блідо-жовті; черевні і підхвостовий – червонуваті. У червонопірки всі парні плавники і хвостовий яскраво-червоного кольору.