Окунь сонячний

Сонячний окунь звичайний або царьок (Lepomis gibbosus) – риба родини центрархових, ряду центрархоподібних. Розповсюджений у водоймах Північної Америки, успішно акліматизувався в Європі та Азії. В Україні ареал охоплює пониззя річок, що впадають у Чорне море, зустрічається також в озерах м. Києва, зокрема, в о. Алмазне.

Максимальна довжина тіла сягає 40 см, у річках України не перевищує 20 см, вага – до 600 грамів. Тіло високе, яскраво забарвлене. Спина зелено-оливкова, по боках помаранчеві плями та темні смуги, черево – жовте. Тіло та голова вкриті великою кількістю зелених та червоних плям, губи – блакитні, плавці – жовті. Самець має чорні з червоною облямівкою «вушка», у самиці вони червоно-жовті.

Вважається, що сонячний окунь був завезений до Європи акваріумістами у середині XIX століття, в подальшому потрапив у природне середовище. В Північній Америці царьок зустрічається у невеликих ставках та озерах, в Україні – в річках та озерах на невеликій глибині, у заростях водної рослинності. Влітку тримається в поверхневих шарах води. Малорухливий, живиться молоддю риб, ікрою та різноманітними безхребетними.

Статевої зрілості царьок досягає у віці двох років. Нерест триває з кінця травня до кінця липня. В цей період сонячний окунь стає агресивним. Самець риє на дні яму, в яку самиця відкладає близько 1 000 ікринок. Після цього самець охороняє та доглядає ікру та личинок, що з'являються. Личинки виходять через дві доби, а через п’ять днів мальки починають плавати.

Промислового значення сонячний окунь не має, вважається шкідливою рибою, оскільки знищує молодь цінних промислових риб. Є популярним об'єктом розведення в акваріумах.