В'язь

В'язь (Leuciscus idus) – риба родини коропових. Розповсюджений у річках, озерах, водосховищах Європи та Азії, окрім Середньої Азії, Кавказу, Криму. В Сибіру зустрічається до річки Колима. У басейні Аральського моря представлений підвидом - в'язем туркестанським. В Україні живе у всіх рівнинних річках.

В’язь досить крупна риба, може досягати у довжину до 70 см, вагою до 3 кг, іноді до 8 кг. Тіло та голова товсті, луска відносно дрібна. Рот кінцевий, маленький. Спина темна, боки сріблясті, грудні, черевні та анальні плавці червоні, спинний та хвостовий – сірого кольору. Молоді особини дещо світліші за дорослих. Самиці забарвлені менш яскраво за самців.

В річках в'язь тримається на плесах з помірною течією на середніх глибинах. У водосховищах – в гирлах річок та мілководних заливах з підводною рослинністю. Це всеїдна риба. Зазвичай живиться різноманітними безхребетними та водною рослинністю. Дорослі особини іноді також живляться молоддю риб та дрібними земноводними. Молоді особини живуть в зграях, дорослі збираються у зграї тільки взимку. В цей період вони стають менш активними, проте не перестають харчуватися.

Статевої зрілості риби досягають на 3-5 році життя. Нерест відбувається у березні-квітні, коли вода прогрівається до 7-8° С. Процес розмноження часто співпадає з цвітінням береста (в’яза) та ільму. Нереститься протягом одного-двох тижнів, проте, якщо весна дощова і сніжна, нерест може затягнутися на 30-40 діб. Ікру відкладають на підводну рослинність (на глибині до 80 см). У нерестовій зграї самців приблизно вдвічі більше, ніж самиць. Кількість ікринок, що відкладаються самками неоднакова та залежить від віку і розмірів особини, але в цілому самиці дуже плодючі (до 130 тис. ікринок). Личинки, що з'являються, деякий час залишаються прикріпленими до рослин.

Риба має гарні смакові якості, є об'єктом промислу. Також виведена свійська порода в’язя — орфа (золотий в'язь), що вирощується у ставках та фонтанах як декоративна риба.