23 червня у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулася робоча нарада, присвячена обговоренню проєкту Закону України про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстр. № 12384).
У фаховій дискусії взяли участь народні депутати, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький і Голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Під час заходу учасники розглянули підготовлений до другого читання проєкт Закону України про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстр. № 12384). Цей законопроєкт покликаний створити прозорі правила для наявних підприємців галузі та майбутніх інвесторів, які хочуть розвивати національне рибне господарство – від аквакультури на внутрішніх водоймах до марикультури в морях.
Водночас у документі враховано положення щодо вільного доступу громадян до водних об’єктів, унормування застосування кормів для годівлі водних біоресурсів з метою убезпечення впливу на питну воду для населення, а також уточнення заборони рибогосподарської діяльності на всій площі заповідних земель і в їхніх охоронних зонах. Це дає змогу збалансувати розвиток галузі з вимогами захисту довкілля, інтересами громадян та створити сучасні, прозорі правила для бізнесу.
«За підрахунками експертів, запровадження інвестиційного та конкурентного механізму доступу до використання природних ресурсів (риби і води) забезпечить високий мультиплікативний ефект: кожна 1 гривня інвестицій принесе бізнесу близько 19,6 грн, а державний бюджет отримає у вигляді податків 6,2 грн. Крім того, це стимулюватиме появу нових суб’єктів господарювання та забезпечить створення робочих місць», - зазначив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Що змінює законопроєкт?
- врегульовує доступ до рибогосподарських водойм та морської акваторії – процес стає чітким, відкритим і зрозумілим для бізнесу;
- вводить у правове поле поняття «інвестор у галузі рибного господарства» та встановлює до нього чіткі вимоги. Це формує рівні правила для всіх, хто хоче працювати у секторі;
- передбачає створення офіційних переліків водойм, придатних для інвестування, на основі науково-біологічного обґрунтування та за погодженням із Мінекономіки;
- запроваджує відкриті електронні аукціони як основний інструмент укладення інвестиційних договорів, зменшуючи ризики зловживань і створюючи умови для участі малого та середнього бізнесу;
- визначає обмеження – не всі водойми можуть бути відкриті для інвестування. Зокрема, йдеться про ті, що розташовані в межах територій питного водозабору, природно-заповідного фонду або зон санітарної охорони.
Як працюватиме механізм аукціонів?
Реалізація інвестиційних договорів відбуватиметься через прозорі цифрові аукціони. Для кожного лоту визначатиметься стартова ціна, яка зростатиме в процесі конкурентних торгів між учасниками. Водночас інвестори сплачуватимуть щорічні обов’язкові платежі – за спеціальне використання водних біоресурсів та оренду земельних ділянок. Таким чином модель переходить від разового великого платежу на аукціоні до регулярних і збалансованих надходжень у державний та місцеві бюджети. Це забезпечує стабільний фінансовий ефект на весь період інвестиційного договору й підвищує економічну ефективність використання природних ресурсів.
Чи зміниться користування прибережними зонами?
Чинне законодавство дозволяє передавати в оренду земельні ділянки в межах прибережних захисних смуг. Законопроєкт № 12384 додатково уточнює й звужує їх, встановлюючи чіткіші правила, щоб уникнути зловживань. Визначається дуже обмежене використання: земельні ділянки площею до 0,1 га, без права зміни цільового призначення і лише для розміщення тимчасових споруд та обладнання, необхідних для здійснення аквакультури. Такі рамки дають змогу чітко регулювати діяльність у прибережних зонах і запобігати їх неконтрольованій забудові.
Чи зможуть чинні користувачі водних об’єктів продовжити свою роботу?
Законопроєкт врегульовує діяльність спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) і створює прозорі та зрозумілі правила для роботи на ринку. Він визначає, як саме залучаються інвестиції, на яких умовах використовуються водні об’єкти та які обмеження й вимоги діють для учасників галузі.