Трансформація аквакультури в умовах воєнного стану: Держрибагентство презентує комплексний аналіз галузі

Державна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури» спільно з науковцями та за підтримки Науково-технічної ради Держрибагентства підготувала методичні рекомендації, присвячені комплексному аналізу вітчизняної аквакультури в умовах воєнного стану. Ця праця є результатом тривалого моніторингу та узагальнює статистичні дані за період з 2016 до 2025 року. Дослідження детально висвітлює виробничу динаміку, структурні зміни та економічні результати діяльності підприємств, які навіть у складних умовах воєнного часу продовжують шукати шляхи для адаптації та подальшого розвитку.

За підсумками 2025 року вітчизняний сектор аквакультури був представлений 3 305 суб'єктами господарювання, що свідчить про зростання їхньої кількості на 4,5 % порівняно з попереднім роком. Водночас офіційні результати своєї роботи за формою річної звітності № 1А-аквакультура надали лише 1 925 підприємств, що становить 58 % від загальної кількості. У регіональному розрізі позитивна динаміка спостерігалася в Тернопільській, Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Полтавській областях, де рівень звітування зріс. В інших регіонах показники знизилися або залишилися на попередньому рівні, а дані з Луганської області та АР Крим наразі відсутні.

Через негативні наслідки воєнних дій, зокрема обстріли, руйнування інфраструктури та перебої з електропостачанням, загальний обсяг вирощеної товарної продукції у 2025 році скоротився на 13,5 % і склав 16 101 тонну. Основне падіння зафіксовано в традиційному ставковому рибництві, яке забезпечило виробництво 15 408 тонн риби.

Натомість інтенсивні методи вирощування – у садках та рециркуляційних аквакультурних системах (РАС) – продемонстрували помітне зростання. Позитивну динаміку показав і сектор безхребетних: обсяг вирощених ракоподібних збільшився до 10,8 тонн, переважно завдяки ставковим господарствам.

Абсолютним лідером виробництва залишається короп звичайний, який займає майже 51 % ринку (8 205 тонн), хоча його загальні обсяги дещо зменшилися порівняно з попереднім роком. Серед рослиноїдних риб найбільші обсяги припадають на строкатого товстолоба (1 515 тонн), тоді як показники білого товстолоба та його гібридів продемонстрували спад. Важливою складовою полікультури залишаються карась сріблястий, який використовує природну кормову базу як вид-вселенець, та білий амур.

У сегменті високоцінних видів відзначено зростання виробництва лососевих до 608,4 тонн, які вирощуються переважно в проточних ставках із прохолодною водою температурою 12–18°C та високим вмістом кисню, а також у садках і басейнах. Вирощування сомових становило 227,5 тонн, основу яких сформував кларієвий сом, що успішно вирощується в контрольованих умовах сучасних рециркуляційних систем. Водночас обсяги виробництва канального та європейського сома, а також осетрових видів риб загалом продемонстрували тенденцію до зниження.

Попри зниження натуральних обсягів вирощування риби, фінансові результати галузі продемонстрували стійкість і зростання. Загальна вартість реалізованої продукції аквакультури у 2025 році досягла 880,8 млн грн, що на 15,3 % більше ніж у 2024 році. Обсяги реалізації товарної риби збільшилися з 9 173 тонн до 10 773 тонн, а її сумарна вартість зросла до 765,9 млн грн.

Цінова ситуація на ринку відзначалася значною диференціацією. Суттєве підвищення середніх цін зафіксовано для вузькопалого рака, який став лідером зростання із показником 576,2 грн/кг, а також для осетра сибірського, осетра руського, лина, білого товстолоба, щуки та окуня. Натомість ціни на судака звичайного, європейського та канального сома знизилися під впливом сезонних коливань і змін у споживчому попиті.

Стабільний розвиток демонструє напрям диверсифікації ринку, зокрема новий сегмент креветки білоногої, ціна на яку досягла 200 грн/кг. Виробництво харчової ікри риб склало 3 257 кг, а її реалізація принесла виробникам 49,1 млн грн, що на 23,6 % більше у грошовому еквіваленті порівняно з попереднім роком, попри певне скорочення фізичних обсягів продажу. Найдорожчим на ринку залишається кав'яр осетра руського (30 465 грн/кг), а беззаперечним лідером за загальною виручкою став кав'яр стерляді, який приніс майже 19,8 млн грн.

Найбільш тривожним сигналом для галузі у 2025 році стало різке скорочення ремонтно-маточного поголів'я на 35 % – до 146,6 тис. особин, що повернуло показники відтворення до рівня кризових років. Масове трикратне падіння чисельності маточного стада коропа (до 23,1 тис. шт.) зафіксувало історичний мінімум і створює загрозу для розведення цього виду в промислових масштабах. Подібне скорочення торкнулося білого товстолоба, білого амура та хижих видів риб, тоді як чисельність плідників осетрових і лососевих помітно стабілізувалася або навіть зросла.

Процеси штучного отримання ікри та личинок риб й інших гідробіонтів у 2025 році супроводжувалися значними структурними змінами. Загальний обсяг отриманої ікри зріс на 88,3 % і склав 1 244,8 млн шт., проте це відбулося за рахунок різкого збільшення її збору за межами інкубаційних цехів (до 751,9 млн шт.), що суперечить сучасним європейським технологічним трендам цілорічного вирощування в контрольованих умовах.

Аналогічну тенденцію зафіксовано й під час отримання личинок риб, загальна кількість яких зросла до 648,5 млн шт., але частка особин, отриманих у неконтрольованому середовищі, перевищила половину й становила 51,5 %. Аналіз виявив суттєві статистичні аномалії, які викликають сумніви щодо достовірності даних первинного обліку. Наприклад, задекларовані обсяги отриманої ікри та личинок щуки повністю збігаються (по 604,3 млн шт.), що означає біологічно неможливу 100-відстоткову виживаність і вказує на формальне заповнення звітності окремими підприємствами.

Загалом у 2025 році було вирощено 330,7 млн шт. молоді риб масою 4 911,2 тонни, що свідчить про скорочення обсягів порівняно з попереднім роком та переорієнтацію господарств на отримання більшої кількості дрібнішого посадкового матеріалу задля економії на дорощуванні. При цьому обсяги штучного вселення молоді у природні водойми зросли більш ніж утричі й склали 37,4 млн шт. Позитивним трендом року стало стрімке десятикратне збільшення виробництва молоді вузькопалого рака — до 10,5 млн особин.

Витрати на корми традиційно становлять від 50 % до 70 % собівартості продукції аквакультури. У 2025 році сукупний обсяг використання кормів склав 25,8 тис. тонн, зменшившись порівняно з попередніми роками через вимушене виключення з виробничого процесу багатьох господарств на сході та півдні країни.

Головним споживачем комбікормів залишається короповий сегмент, який акумулює близько 89 % (23 тис. тонн) від загального обсягу використання кормів, демонструючи стабільний кормовий коефіцієнт на рівні 2,07. Для більшості інших видів риб (зокрема лососевих, осетрових та кларієвого сома) спостерігаються значні міжрічні коливання кормового коефіцієнта.

Детальніше з інформацією можна ознайомитися в методичних рекомендаціях «Комплексний аналіз впливу воєнного стану на динаміку розвитку та структурну трансформацію аквакультури України» за посиланням.