Споживчі тренди на ринку ЄС: чому зміна попиту на рибу формує нові виклики для аквакультури

У 2023 році споживання риби та морепродуктів у країнах Європейського Союзу скоротилося до найнижчого показника за останнє десятиліття. Попри високу купівельну спроможність, європейський ринок демонструє трансформацію гастрономічних уподобань: споживачі дедалі частіше віддають перевагу продукції глибокої переробки, а сектор громадського харчування (HoReCa) лише поступово відновлюється після пандемії.

За даними Європейської ринкової обсерваторії рибальства та аквакультури (EUMOFA), загальний обсяг споживання гідробіонтів у ЄС у 2023 році становив 10,25 млн тонн. Це означає, що середньостатистичний європеєць споживає 22,89 кг рибної продукції на рік, що лише трохи перевищує середньосвітовий показник (близько 21 кг).

Структура походження спожитої продукції була такою:

- продукція рибальства – 7,32 млн тонн (16,36 кг на особу);

- продукція аквакультури – 2,92 млн тонн (6,53 кг на особу).

Водночас середньоєвропейські показники приховують суттєві регіональні диспропорції. Наприклад, в Угорщині та Чехії споживання не досягає навіть 6 кг на рік, тоді як абсолютним лідером залишається Португалія з показником 53,61 кг (хоча ще у 2018 році цей обсяг становив близько 61 кг).

Пандемія COVID-19 істотно вплинула на канали збуту рибної продукції. Майже в усіх державах ЄС домінує роздрібна торгівля – від 60% ринку в Німеччині до 90% у Румунії. Винятком є лише Греція, де реалізація через HoReCa (56%) перевищує обсяги продажів у роздрібній торгівлі (44%).

Проте споживання риби в ресторанах і кафе поступово відновлюється. Якщо у 2020 році продажі в секторі HoReCa впали до критичних 370 тис. тонн, то протягом 2023–2024 років цей показник перевищив 587 тис. тонн. За прогнозами Euromonitor, до 2029 року сегмент громадського харчування зросте до понад 660 тис. тонн. Повне повернення до допандемічних обсягів (понад 736 тис. тонн) очікується не раніше 2029 року, хоча деякі країни, зокрема Італія, вже у 2024 році перевищили власні показники 2019 року.

Сучасний споживач робить ставку на зручність і тривалий термін зберігання продукції. У 2024 році загальне споживання готової та частково переробленої продукції в роздрібній торгівлі й закладах громадського харчування досягло майже 2,1 млн тонн, причому 74% цього обсягу припало на Німеччину, Іспанію, Францію та Італію.

Основні категорії продажів переробленої рибної продукції:

- продукти тривалого зберігання (консерви) – абсолютний лідер ринку з обсягом понад 1,1 млн тонн у 2024 році (близько 40% загального обсягу). В Іспанії частка консервованої продукції сягає 79%, а в Португалії – 71%;

- заморожена продукція – понад 565 тис. тонн. Найбільшу популярність цей формат має у Хорватії, де він становить 69% продажів.

- охолоджена продукція – понад 400 тис. тонн, із найвищим попитом у країнах Північної та Східної Європи: Естонії (69%), Литві (65%) та Швеції (62%).

Зниження загальних обсягів споживання гідробіонтів у ЄС на тлі зростання попиту на зручну перероблену продукцію є важливим сигналом для українського сектору аквакультури. Вітчизняним виробникам недоцільно орієнтуватися виключно на реалізацію живої чи нерозібраної свіжої риби, адже сучасний європейський і внутрішній ринки потребують готових рішень: охолодженого філе, якісної заморозки чи консервів.

Щоб стати конкурентоспроможними та збільшити прибутковість бізнесу, українським аквафермерам необхідно інвестувати у створення цехів первинної та глибокої переробки безпосередньо на базі господарств. Водночас перехід на інтенсивні методи вирощування, зокрема широке впровадження сучасних рециркуляційних аквакультурних систем (РАС), дасть змогу гарантувати безперебійне цілорічне постачання якісної сировини. Адаптація до європейських трендів і переорієнтація з продажу сировини на виробництво продукції із високою доданою вартістю — ключова умова успішного розвитку та євроінтеграції української аквакультури.

Детальніше – у журналі Eurofish Magazine або в українському перекладі за посиланням.