Науковці ІРГЕМО дослідили природні поселення мідії у Тилігульському лимані

Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства провели дослідження природних поселень мідії (Mytilus galloprovincialis) у Тилігульському лимані.

Під час польових робіт науковці проаналізували скупчення молюсків, сформовані на мулистих ґрунтах водойми, а також рівень розвитку фіто- і зоопланктону та гідрохімічні показники. Встановлено, що поселення мають виражену просторову неоднорідність – від локальних розріджених груп до ділянок зі значною концентрацією мідії.

Основна маса молюсків фіксувалася на глибинах від 1 до 5 метрів, тоді як глибше їхні скупчення практично не спостерігалися. Імовірно, одним із факторів такого вертикального розподілу є погіршення умов придонного середовища зі збільшенням глибини. За слабкого вертикального перемішування водних мас у літньо-осінній період у придонних горизонтах може утворюватися дефіцит розчиненого кисню. Водночас на мулистих ґрунтах відбувається інтенсивне розкладання органічної речовини, що може призводити до формування гіпоксичних умов у придонному шарі води й анаеробних умов у донних відкладах. Сукупність цих факторів здатна обмежувати формування стійких поселень мідії на глибоководних ділянках лиману. З огляду на це, перспективним напрямом досліджень є оцінка ефективності розміщення колекторних систем у верхніх горизонтах водної товщі як штучного субстрату для осідання личинок та формування продуктивних мідійних угруповань.

Особливий інтерес становлять розмірні характеристики досліджених молюсків. Найбільші екземпляри мали довжину від 5,8 до 9,4 см (у середньому – близько 7,7 см). Це важливий показник порівняно з попередніми даними. Якщо у 2025 році в пробах із Тилігульського лиману особини розміром понад 6 см не фіксувалися, то результати 2026 року підтверджують наявність мідій завдовжки понад 9 см. Це свідчить про збереження у водоймі сприятливих локальних умов для росту та формування старших розмірно-вікових груп.

Показово, що мідійні поселення зберігаються навіть за сучасної високої солоності Тилігульського лиману (близько 30 ‰). За таких умов молюск не лише виживає, а й продовжує відтворення. Це підтверджує значну екологічну пластичність виду та його високу перспективність як об'єкта марикультури в умовах сучасного гідрологічного режиму лиману.

«Наступним етапом роботи має стати комплексна оцінка потенційних акваторій з урахуванням глибин, кисневого і сольового режимів, характеру донних ґрунтів, кормової бази, природного осідання личинок та сезонної динаміки росту молюсків. Належне наукове обґрунтування цих ділянок може стати основою для створення пілотних мідійних господарств та подальшого розвитку конхікультури в Україні», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.