Науковці Держрибагентства провели комплексні дослідження японської прісноводної креветки в басейні Дунаю

Фахівці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства спільно з Одеським рибоохоронним патрулем провели черговий етап комплексних досліджень японської прісноводної креветки (Macrobrachium nipponense) у річці Дунай.

Польові роботи охопили ділянки на півдні Одеської області – поблизу міст Рені, Ізмаїл, Кілія та Вилкове. Науковці аналізували промислові улови, визначали розмірно-вагові характеристики, стать і вік особин, а також оцінювали чисельність популяції для розрахунку її запасів та встановлення лімітів вилову на 2027 рік.

За результатами моніторингу зафіксовано просторову неоднорідність розподілу креветки. Показники уловів на одиницю промислового зусилля (CPUE) суттєво різнилися як між окремими районами річки, так і в межах локальних ділянок, розташованих на сусідніх кілометрових відрізках русла. Це свідчить про мозаїчний характер просторового розподілу популяції та нерівномірну концентрацію особин у межах акваторії дослідження.

«З огляду на стрімке поширення виду в Дунайському регіоні особливого значення набуває оцінка його промислового запасу та можливостей регулювання чисельності шляхом організації спеціалізованого промислу. Визначення науково обґрунтованих лімітів вилову може стати ефективним інструментом контролю чисельності популяції та мінімізації негативного впливу японської креветки на природні екосистеми», – наголосив голова Держрибагентства Ігор Клименок.

Паралельно у штучних умовах тривають експериментальні дослідження трофічної поведінки, рівня агресивності та хижацької активності японської креветки. Уже зафіксовано її виражену внутрішньовидову агресію (канібалізм), боротьбу за територію та високу трофічну (хижацьку) активність.

Визначення механізмів впливу виду на функціонування природних водних екосистем свідчить, що Macrobrachium nipponense належить до потенційно небезпечних інвазійних видів, здатних істотно трансформувати структуру водних біоценозів. Завдяки високій екологічній пластичності креветка ефективно адаптується до різноманітних умов середовища, активно освоює нові трофічні ніші та вступає у конкурентні взаємовідносини з аборигенними безхребетними й іхтіофауною за доступні кормові ресурси.

За науковими даними, японська креветка може споживати ікру та личинок риб, дрібних безхребетних й інші компоненти кормової бази іхтіофауни, що потенційно здатне впливати на успішність природного відтворення окремих аборигенних видів. Саме тому експериментальна оцінка поведінки чужорідного виду є важливим етапом прогнозування можливих екологічних наслідків його подальшого поширення в басейні Дунаю.