Науковці Держрибагентства дослідили сучасний гідрохімічний та гідробіологічний стан Дністра і Дністровського лиману

Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства провели комплексні гідрохімічні та гідробіологічні дослідження річки Дністер і гирлової частини Дністровського лиману. Основною метою робіт була оцінка сучасного стану водного середовища, гідрохімічних показників води, кисневого та сольового режимів, розвитку гідробіонтів і стану природної кормової бази риб.

Дослідження включали визначення температури води, pH, розчиненого кисню та його насичення, солоності, кальцієвої жорсткості, гідрокарбонатів, карбонатів, лужності, кальцію, фосфатів, фосфору, сульфатів, сірки, азоту нітратів і нітритів.

Найбільш несприятливими для іхтіофауни були виражений дефіцит кисню у придонному шарі – 2,7 мг/л (25,5 % насичення), а також підвищений вміст нітритів (0,129–0,145 мг/л) і фосфатів (до 0,58 мг/л), що може свідчити про підвищене біогенне навантаження та розвиток евтрофікаційних процесів. Солоність на досліджених ділянках Дністра коливалася в межах 0,28–0,33 ‰.

Науковці відібрали проби ґрунту та зообентосу для визначення його видового складу, чисельності й біомаси як одного з основних компонентів природної кормової бази бентосоїдних видів риб. Отримані дані будуть використані для оцінки кормової ємності водойми та обґрунтування оптимальної кількості рибопосадкового матеріалу під час підготовки науково-біологічного обґрунтування зариблення пониззя Дністровського лиману.

Особливу увагу привернув високий рівень «цвітіння» води, пов’язаний з інтенсивним розвитком ціанобактерій, зокрема Aphanizomenon flosaquae та Microcystis aeruginosa. Масовий розвиток ціанобактерій є важливим індикатором підвищеного трофічного навантаження на водну екосистему. Особливу небезпеку становить подальше масове відмирання сформованої біомаси: її мікробіологічне розкладання супроводжується активним споживанням кисню, що за умов слабкого водообміну та температурної або сольової стратифікації може спричинити різке падіння концентрації розчиненого кисню, формування локальних гіпоксичних зон і виникнення заморних явищ серед риб та інших гідробіонтів.

«Комплекс отриманих результатів свідчить, що сучасний стан пониззя Дністра та Дністровського лиману формується під одночасним впливом декількох процесів: проникнення солонуватих вод, вертикальної стратифікації водної товщі, зниження концентрації кисню у придонних горизонтах, інтенсивного розвитку ціанобактерій та локального погіршення стану донних біоценозів. Саме тому подальший систематичний моніторинг гідрохімічних і гідробіологічних показників є необхідною складовою оцінки стану водних біоресурсів, прогнозування ризиків заморних явищ та наукового обґрунтування заходів із відтворення і зариблення Дністровської гирлової системи», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.