Науковці Держрибагентства дослідили стан Південного Бугу і прилеглих ділянок Дніпровсько-Бузької гирлової системи

Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства провели комплексні гідрохімічні та гідробіологічні дослідження річки Південний Буг і прилеглих ділянок Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Зокрема, науковці визначали вміст розчиненого кисню, солоність та інші ключові гідрохімічні показники, що безпосередньо впливають на умови існування біоти.

Під час моніторингу виявлено різку вертикальну сольову стратифікацію водної товщі. Солоність змінювалася від 8,2 до 12,7 ‰, причому максимальне значення було зафіксовано у глибоководному горизонті з найнижчою концентрацією кисню. Накопичення більш солоних і щільних вод біля дна суттєво обмежує вертикальне перемішування та створює передумови для розвитку придонної гіпоксії.

Водночас у поверхневих шарах водойми концентрація розчиненого кисню становила 10–12 мг О₂/л (за насичення 131–156 %), тоді як на глибині 13 метрів вона знижувалася до критичних 1,1–1,4 мг О₂/л, що становить лише 13,3–18,5 % насичення. Наприклад, у районі села Галицинове Миколаївської області концентрація кисню біля дна була у понад 7 разів нижчою, ніж на поверхні. Такі умови є вкрай несприятливими для більшості видів риб і донних безхребетних.

Особливе занепокоєння фахівців викликає придонний горизонт поблизу Галицинового, де за концентрації кисню 1,4 мг/л зафіксовано різкий запах сірководню. Концентрація сульфатів (SO₄²⁻) у досліджених водах становила 205–232 мг/л, а сірки (S) – 70–76 мг/л. Самі сульфати за таких умов не є основним токсичним фактором, однак за дефіциту кисню та наявності органічної речовини вони можуть створювати передумови для сульфатвідновлення й утворення токсичного сірководню (H₂S). Це становить особливу небезпеку для донної фауни і може призводити до збіднення зообентосу та скорочення кормової бази бентосоїдних риб.

Додатковим негативним фактором стало підвищення в окремих придонних пробах концентрації фосфатів до 1,7 мг/л, нітритів – до 0,129 мг/л та нітратів – до 4,5 мг/л. У поєднанні з кисневим дефіцитом це вказує на значне біогенне навантаження, накопичення та мінералізацію органічної речовини.

Разом з тим зафіксовані критичні явища мають переважно локальний характер. Наприклад, у районі Миколаєва кисневий режим залишався цілком сприятливим: 12 мг О₂/л на поверхні та 9,3 мг О₂/л біля дна. Відтак найбільш напружена ситуація зафіксована на окремих глибоководних ділянках поблизу села Галицинове.

«Головним ризиком для біоти на досліджуваній акваторії є критичний дефіцит кисню у придонних горизонтах, спричинений сольовою стратифікацією, на тлі розвитку сірководневих процесів та підвищеного біогенного навантаження. Поєднання цих негативних факторів може призводити до витіснення риби з глибоководних ділянок, пригнічення зообентосу, скорочення природної кормової бази та формування локальних заморних зон. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого систематичного моніторингу стану Південного Бугу та Дніпровсько-Бузької гирлової системи», – наголосив голова Держрибагентства Ігор Клименок.