Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства провели комплексні гідробіологічні дослідження донних поселень мідій у Тилігульському лимані, розташованому на території Одеської та Миколаївської областей.
Метою наукових робіт стало вивчення просторового розподілу, особливостей формування та біологічного стану мідійних угруповань, а також визначення їхньої ролі у підтриманні біорізноманіття, формуванні кормової бази риб і функціонуванні донних екосистем лиману.
Під час досліджень встановлено виражену просторову неоднорідність мідійних поселень. На окремих ділянках молюски формували розріджені скупчення, тоді як в інших місцях спостерігалися щільні багатоярусні угруповання, представлені особинами різних розмірних груп.
Особливий науковий інтерес становить виявлення мідійних поселень на глибинах 7–8 метрів. Це свідчить про можливість формування локальних угруповань не лише в прибережній мілководній зоні, а й на глибших ділянках лиману за наявності сприятливих гідрохімічних і гідрологічних умов.
Важливим результатом досліджень стало встановлення ролі мідійних друз у формуванні складних донних біоценозів. Між черепашками накопичуються детрит, органічні частинки та дрібнодисперсні донні відклади, утворюючи численні мікробіотопи для різноманітних безхребетних організмів. У складі супутньої фауни мідійних поселень виявлено бокоплавів Gammarus insensibilis, рівноногих ракоподібних Lekanesphaera hookeri та Idotea balthica, багатощетинкових червів (Polychaeta), а також двостулкових молюсків Mytilaster lineatus і Arcuatula senhousia. Ці організми використовують міжчерепашкові простори як укриття, місця живлення та розвитку, а поверхню черепашок – як вторинний субстрат для прикріплення.
Отже, мідійні поселення виконують важливу середовищеутворювальну функцію, збільшуючи площу доступних твердих субстратів, створюючи додаткові екологічні ніші та сприяючи формуванню різноманітних угруповань донних безхребетних.
«Отримані результати підтверджують важливе структурно-функціональне значення мідійних поселень для екосистеми Тилігульського лиману. Вони створюють складні донні біотопи, підтримують трофічні зв'язки та формують умови існування численних гідробіонтів. Результати досліджень становлять наукову основу для подальшого оцінювання екологічного стану лиману, збереження його біорізноманіття та розроблення заходів із раціонального використання водних біоресурсів», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Особливе екологічне значення мідійні поселення мають для формування природної кормової бази риб Тилігульського лиману. Скупчення мідій та асоційованих із ними безхребетних створюють локальні осередки концентрації кормових організмів, які забезпечують сприятливі умови живлення для бентофагів і придонних видів риб, а також виконують функцію укриттів для молоді.
Не менш важливою є фільтраційна діяльність мідій, завдяки якій із водної товщі вилучаються завислі органічні частинки та фітопланктон. Це сприяє перерозподілу органічної речовини між водною товщею та донними відкладами, впливаючи на біогеохімічні процеси й функціонування водної екосистеми. Тому екологічна роль мідійних угруповань значною мірою визначається кисневим режимом, гідродинамікою та рівнем органічного навантаження.