На Полтавщині обговорили результати меліоративної реформи

Досягнення реформи гідротехнічної меліорації, її поточний стан та подальші кроки для масштабування розглядали на IV меліоративному форумі «Smart Irrigation: Технології та ефективність», який відбувся 28 травня на Полтавщині.

У заході, організованому Асоціацією організацій водокористувачів (АОВК), взяли участь заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ Олександр Гайду, представники Держрибагентства, Полтавської ОВА, агробізнесу та інші.

Одним із ключових результатів реформи на сьогодні є створення 78 організацій водокористувачів, які об’єднують понад 220 агровиробників. Із них 15 вже отримали меліоративні мережі у свою власність. Саме організації водокористувачів стали тією новою формою управління, яка дала можливість залучити у відновлення меліорації приватні інвестиції, гранти та кредити. Передача інфраструктури в управління ОВК дозволяє державі зменшити та оптимізувати бюджетні витрати на її утримання, тоді як самі водокористувачі забезпечують не лише експлуатацію, а й модернізацію систем навіть в умовах війни.

Учасники форуму наголосили, що зрошення понад 50 % із 132 тис. га загалом политих площ в країні за підсумками минулого року забезпечили саме організації водокористувачів. Зокрема, завдяки підтримці уряду США, наданій через Програму АГРО, 18 організацій водокористувачів розширили площі зрошення на 6 тис. га. Серед них – організація водокористувачів «Джерело 1», на базі якої й проходив форум. ОВК реалізувала інноваційний проєкт модернізації меліоративної мережі, впровадивши у свою виробничу систему американські безпілотні машини 360 RAIN та сонячну електростанцію. Це дало можливість збільшити площі поливу вдвічі, тоді як використання ресурсів скоротилося на 50-75 %.

Аграрії налаштовані на подальший розвиток меліорації: за результатами опитування, проведеного АОВК серед 78 організацій водокористувачів, у найближчі чотири роки вони планують інвестувати близько 50 млн доларів власних коштів в оновлення своїх зрошувальних потужностей – переважно через закупівлю американської дощувальної техніки.

Водночас у лютому 2026 року парламент ухвалив закон про операторів державних меліоративних систем, який запускає другий етап реформи. Йдеться про зміну підходів до управління інфраструктурою, що залишається у державній власності, що, зі свого боку, створює прогнозовані умови для довгострокових інвестицій у галузь. Тож розвиток меліорації в Україні виходить на новий рівень, і саме організації водокористувачів задають темп системним змінам у цій галузі сільського господарства.

Довідково:

Україна володіє найбільшою меліоративною мережею в Європі – понад 2,2 млн га зрошуваних земель та ще 3,3 млн га осушуваних. Водночас через застарілу інфраструктуру з рівнем зносу до 85 % у 2021 році фактично поливалося лише 525 тис. га. Після повномасштабного вторгнення рф та руйнування Каховського водосховища площі поливу скоротилися до близько 130 тис. га. На тлі кліматичних змін та зростаючих втрат аграріїв ця ситуація становить серйозну загрозу не лише для агросектору, який забезпечує майже 50 % валютних надходжень країни, а й для економіки України загалом.

Для відновлення зрошення у 2022 році в нашій державі було започатковано реформу гідротехнічної меліорації, яку реалізує Держрибагентство за підтримки Програми АГРО. Меліоративна реформа відкрила агровиробникам можливість об’єднуватися в організації водокористувачів, щоб спільно модернізувати та управляти меліоративними системами на своїх площах.