Меліорація в Україні: підсумки року реформ та державної підтримки
В Україні триває реформування сфери меліорації, ключовим елементом якого є передача державного гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів (ОВК). Такий підхід дає змогу оновлювати зношені меліоративні мережі та залучати інвестиції у модернізацію систем зрошення в умовах обмежених бюджетних ресурсів держави.
До ОВК передаються виключно інженерні зрошувальні споруди. Водні ресурси залишаються у власності народу України та перебувають під захистом Водного кодексу України. Приватизація річок і водних об’єктів є неможливою.
Станом на сьогодні в Україні створено 73 організації водокористувачів у 14 областях. З них 19 – у 2025 році. Майно вже передано 6 ОВК, з яких 2 – після об’єднання міністерств і підпорядкування одному органу Держводагентства та Держрибагентства. Ще 28 організацій завершують підготовку до подання заявок, 9 подали документи, 5 – отримали позитивні рішення.
«Передача гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів – це перехід до децентралізованої та більш ефективної моделі управління зрошенням. ОВК отримують можливість самостійно інвестувати в модернізацію мереж, а держава зосереджується на формуванні правил і захисті водних ресурсів. Такий підхід підвищує стійкість агровиробництва та відповідає європейським принципам управління водою», – зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
У межах реформи у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях.
Державна підтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на один гектар угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
Завдяки реалізації програми у 2025 році забезпечено зрошення на площі 2,5 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, що підвищує стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків та воєнних викликів.
