Хамса й ставрида в Дністровському лимані: як маловоддя змінює екосистему регіону

Маловоддя Дністра суттєво порушує умови нересту риб і сприяє проникненню морської води вглиб Дністровського лиману, що впливає на місцеву водну екосистему. На тлі рекордного за понад 130 років спостережень зниження притоку води до Дністра науковці фіксують зміни в іхтіофауні Дністровського лиману.

Про загибель ікри через коливання рівня води, появу морських видів риб у лимані та прогнозовані зміни майбутніх уловів розповів виданню Odesa.Online кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства Сергій Хуторной.

За словами фахівця, рівень води в Нижньому Дністрі безпосередньо залежить від екологічних попусків із Дністровського водосховища. Для забезпечення успішного нересту такі скиди мають здійснюватися своєчасно та в достатньому обсязі. Проте протягом останніх років це відбувається з порушенням оптимальних термінів і обсягів.

Підняття рівня води є природним сигналом для риб заходити на прибережне мілководдя та в зарості очерету, щоб відкласти ікру. Однак подальше різке припинення скидів, необхідне для збереження об’ємів водосховища, призводить до стрімкого спаду рівня води в річці та плавнях. Унаслідок цього ікра опиняється на суходолі, де гине від висихання або стає кормом для птахів.

Найбільше від таких умов страждають види, що нерестяться навесні: як поширені короп і карась, так і рідкісні червонокнижні, популяції яких є вкрай вразливими.

Зниження рівня води та стоку Дністра сприяє проникненню солоної морської води до центральної частини лиману. Це спричиняє загибель прісноводних організмів, які формували основу кормової бази риб. Під значною загрозою опинився вирезуб причорноморський, який живиться двостулковим молюском дрейсеною – її чисельність стрімко скорочується через підвищення солоності води. У зоні ризику також перебувають білизна (жерех), чехоня та інші види. Водночас із морською водою до лиману потрапляють морські мешканці.

Йдеться про перебудову всієї екосистеми водойми: змінюються видовий склад бентосу, планктону та, відповідно, структура іхтіофауни загалом.

«Екосистема лиману фактично переходить із прісноводної в солонуватоводну. Чим менший стік річкової води, тим далі проникатиме морська. До цих нових умов пристосовуватимуться морські організми, з’являтимуться нові види риб», – підкреслює Сергій Хуторной.

Цьогоріч у нижній і середній частинах лиману вже зафіксовано появу типово морських видів риб: шпрота, хамси, ставриди та навіть камбали-глоси, яка зазвичай не заходить у прісні води.

Хоча зміни екосистеми частково зумовлені природними процесами, вони потребують ретельного моніторингу, щоб своєчасно реагувати на загрози та мінімізувати збитки.

«Ми маємо бути готові до того, що склад іхтіофауни у Дністровському лимані найближчими роками може суттєво змінитися. Якщо падіння рівня води посилюватиметься або матиме регулярний характер, це відіб’ється на видовій структурі промислових уловів», – зазначає Сергій Хуторной.

За словами науковця, уже наступного року в акваторії Дністровського лиману планують офіційно дозволити промисловий вилов типово морських видів, зокрема атерини, шпрота, чорноморської хамси та ставриди. Надалі цей перелік може розширюватися, а обсяги промислових уловів морських видів водних біоресурсів – зростати. Це вимагатиме від рибалок зміни знарядь лову та освоєння нових методів добування риби.