Ефективне управління зрошувальною інфраструктурою: як зберегти рентабельність поливу в умовах енергетичних викликів 2026 року
Зрошувальний сезон 2026 року розпочинається в умовах складних економічних викликів, зумовлених безпрецедентним зростанням вартості електроенергії. Сьогодні ціна ресурсу сягає 15 грн/кВт год, що вдвічі перевищує показники минулого року. Така тенденція створює ризики скорочення площ під зрошенням та обсягів використання води. Проте за умови ефективного управління наявною інфраструктурою, яке здатні забезпечити організації водокористувачів (ОВК), галузь може залишатися рентабельною навіть за високих тарифів.
Ключовим чинником стабільності є не лише масштабна модернізація, а й першочергова оптимізація ресурсів, що вже перебувають в експлуатації. Держрибагентство акцентує увагу ОВК та аграріїв на трьох критично важливих напрямах технічного й економічного регулювання:
1. Відновлення роботи головних насосних станцій.
Більшість систем, що функціонують упродовж десятиліть, мають типові технічні проблеми: пошкоджені обмотки електродвигунів, тріщини в робочих колесах насосів і зношені підшипники. Через ці несправності агрегати споживають удвічі більше дорогої електроенергії, перекачуючи води вдвічі менше за норму. Базовий капітальний ремонт цих механічних вузлів здатний відновити початкову продуктивність техніки, фактично подвоївши її енергоефективність.
2. Захист магістральних трубопроводів від проривів.
Часті аварії на трубопроводах призводять до значних втрат води та вимушених простоїв. Для вирішення цієї проблеми рекомендується встановлення сучасної захисної арматури: запобіжних клапанів на насосних станціях для нівелювання наслідків гідроударів, а також клапанів для випуску повітря (вантузів). Останні слід встановлювати на найвищих ділянках рельєфу та через кожні 500–1000 метрів магістралі, що дає змогу автоматично стравлювати повітряні пробки й розвантажувати систему.
3. Економічно обґрунтоване планування поливу.
Найважливіший інструмент економії – планування графіка роботи насосних станцій на добу наперед. Воно має базуватися на агрономічних потребах і погодинній вартості електроенергії на ринку. Використання насосів у години мінімального тарифу та їх повна зупинка в пікові періоди дозволяє знизити енерговитрати водокористувачів у 2–3 рази. У масштабах великих господарств це означає десятки мільйонів гривень, збережених для подальшого розвитку виробництва.
Лише професійний і раціональний підхід до управління меліоративними системами дасть змогу зберегти рентабельність зрошення та забезпечити сталий розвиток аграрного сектору України в умовах енергетичної кризи.
