Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України


17.03.2016

Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України

Триває робота із покращення умов роботи океанічного риболовецького флоту України. У березні ДП «Сервіс» (судновласник) підписало договір фрахту щодо судна  ВАТМ «Іван Голубець» із новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором  з Прибалтики (Латвія). В рамках нового договору було збільшено розмір фрахтового платежа на 33% і суттєво покращено умови договору порівняно з  тими, що судно мало з 2004 р. Зокрема, витрати із технічної модернізації судна тепер нестиме фрахтувальник, а у разі розірвання договору, наприклад, при приватизації судна,   оновлені технічні потужності залишаються невід’ємною частиною судна у власності України.     Попередній план технічного оновлення «Івана Голубця»  було   узгоджено в рамках переговорів з підписання договору. Крім того, фрахтувальник проявив інтерес і готовість  на загальних засадах  брати участь у відкритому конкурсі на приватизацію  судна, якщо Україна ініціюватиме такий  процес.

Згідно нового договору, серед інших умов захисту інтересів України як судновласника, район промислу було змінено   з Нової Зеландії на ближчий до Європи  – Марокко, Мавританію або Гренландію, а також прописана  неможливість здачі судна у субфрахт. Транспортування, вартість якого до нового регіону промислу може сягнути 1 млн. дол. США, також буде здійснено за рахунок фрахтувальника.

«Історія стосунків України із попереднім фрахтувальником, офшорною компанією «Бьютфул Скінері» – непроста. Судові процеси, стягнення українських суден за борги, наприклад щодо ВАТМ «Олександр Буряченко»  питання розглядатиметься у арбітражі. В 2015 р. нам вдалося досягнути  з цим контрагентом конструктиву, поліпшити ставки і умови фрахту. Проте підписання договору з  оператором з Євросоюзу – вигідний  і позитивний для України результат. Більш того,  держава  вже має з ним 5-річний досвід співпраці - за договором фрахту    ВАТМ «Капітан Русак» веде промисел у Мавританії. За ці роки фрахтувальники зарекомендували себе виключно з  позитивної сторони».  – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Розірвання договору із «Бьютифул Скінері»  і пошук нового партнера стали можливими із низки причин. По-перше, Нова Зеландія зменшила видачу квот, судно не отримало їх на 2016 рік  і з 30.04.2016  мало припинити промисел.  По-друге,   пошук нового фрахтувальника ми Україна розпочала ще минулого року. «Фрахтувальник повідомив нас, що не отримав квот і не планує продовжувати договір фрахту. Ми мусили оперативно шукати альтернативу,  інакше на судно б чекав «простій»у порті Нової Зеландії вартістю до 240 тис дол. США на місяць» – зазначив Ковалів.

ДП «Сервіс» та Держрибагентство    звернулися  до 12 провідних  брокерських компаній із фрахту суден. Через обмеженість імовірних  зон промислу для суден типу ВАТМ інтерес та пропозиції  було отримано лише від 2-х.   Оголошення про пошук нового брокера також було розміщено на веб-сайті відомства, але за ним пропозицій від українських та зарубіжних компаній не надходило.  «У більшості країн ВАТМ вважаються недружніми до природи - занадто багато риби забирають під час промислу. 90% таких суден у світі експлуатують росіяни на Далекому Сході, на Півночі та в Атлантиці за квотами, що залишилися у спадок від СРСР. Росію як  зону для промислу  ми не розглядали, тому  вибір був обмежений» – повідомив Ярема Ковалів. У найближчих планах керівництва рибного господарства України, організація у березні 2016 р. великого круглого столу з питань рибопромислового флоту України, де серед інших питань буде розглянуто варіанти розвитку океанічного флоту – здачі у фрахт або приватизації.

Нагадаємо, в  2015 р. Україна вперше за 19 років отримала 19,5 млн грн. чистого прибуку від діяльності океанічного флоту. Це стало можливим у зв'язку з повним погашенням боргу, який був сформований державними компаніями в 90-х і 2000-х рр. перед іноземними кредиторами. В рамках підписання додаткових угод 2015 р. було відновлено отримання фрахтових платежів, ставку фрахту було піднято в 1,5 рази – до рівня ринкових, з’явилася можливість розірвати договір за ініціативи судновласника, було поліпшено умови за кредитам. Це стало можливо завдяки відновленню контролю та розблокованню діяльності  риболовецької компанії «Fishing Company S.A.» та державного підприємства «Сервіс», що є власниками суден.  

Читайте також:

  В Кілійському районі змінять начальника рибоохорони
В Кілійському районі змінять начальника рибоохорониКадрові зміни чекають на Кілійський район Одеської області. Найближчим часом там запланована реорганізація територіального органу рибоохорони і перевірка діяльності відомства. Про це під час виїзної наради з інспекторами та ... >>>

  Держрибагентство скорочує кількість дозвільних документів на 30%, терміни видачі дозволів – у 3 рази та скасовує ліцензії
Держрибагентство скорочує кількість дозвільних документів на 30%,  терміни видачі дозволів – у 3 рази та скасовує ліцензіїДержрибагентство  України продовжує роботу з комплексної і системної  дерегуляції рибної галузі. Агентством запропоновано внесення змін до Законів України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ... >>>

  Міністр Павленко: Масові звільнення в рибоохороні Одещини – ілюстрація кадрової реформи Мінагрополітики.
Міністр Павленко: Масові звільнення в рибоохороні Одещини – ілюстрація кадрової реформи Мінагрополітики. Перші масові звільнення корупціонерів з рибоохорони – ілюстрація кадрової реформи у Мінагрополітики. Так буде і надалі. Ми будемо позбуватися випадкових людей. Усі призначення Мінагрополітики будуть виключно конкурсними. 

Так ... >>>

  Девальвація гривні – це великий шанс для української продукції, – Ярема Ковалів
Девальвація гривні – це великий шанс для української продукції,  – Ярема КовалівУ 2015 році попит на імпортну рибу   знизився приблизно на 30% у зв’язку з девальвацією гривні, повідомив Голова Держрибагентства України   Ярема Ковалів   у інтерв’ю ІА «Українські ... >>>

  Держрибагентство планує впровадити Державний електронний реєстр рибогосподарських водних об'єктів
Держрибагентство планує  впровадити Державний електронний реєстр рибогосподарських водних об'єктівДержавне агентство рибного господарства планує впровадити Державний електронний реєстр рибогосподарських водних об'єктів України. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів у інтерв'ю «Українським Новинам».

За його ... >>>

  Механізм регулювання регуляційного рибальства повинна запропонувати громадськість, – Ярема Ковалів
Механізм регулювання регуляційного  рибальства повинна запропонувати громадськість, – Ярема Ковалів Держрибагентство  залучило  громадськість до  розробки нового механізму регулювання рекреаційного рибальства. Про це  Голова Держрибагентства України   Ярема Ковалів  розповів у інтерв’ю ІА «Українські ... >>>

  Антикорупційні заходи на Одещині: на час службового розслідування у Білгород-Дністровському управлінні відсторонено 17 інспекторів
Антикорупційні заходи на Одещині: на час службового розслідування у Білгород-Дністровському управлінні відсторонено 17 інспекторівОчищення органів рибоохорони від корупційної складової – напрям, який Держрибагентство визначило як пріоритетний для всіх територіальних управлінь органів рибоохорони України. Зокрема, через численні звернення громадськості щодо неналежної ... >>>

  Держрибагентство розробило 20 законодавчих ініціатив для реформування галузі, — Ярема Ковалів
Держрибагентство розробило 20 законодавчих ініціатив для реформування  галузі, — Ярема КовалівДержавне агентство рибного господарства спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України розробило концепцію реформування та дерегуляції промислового вилову риби. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t