Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України


17.03.2016

Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України

Триває робота із покращення умов роботи океанічного риболовецького флоту України. У березні ДП «Сервіс» (судновласник) підписало договір фрахту щодо судна  ВАТМ «Іван Голубець» із новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором  з Прибалтики (Латвія). В рамках нового договору було збільшено розмір фрахтового платежа на 33% і суттєво покращено умови договору порівняно з  тими, що судно мало з 2004 р. Зокрема, витрати із технічної модернізації судна тепер нестиме фрахтувальник, а у разі розірвання договору, наприклад, при приватизації судна,   оновлені технічні потужності залишаються невід’ємною частиною судна у власності України.     Попередній план технічного оновлення «Івана Голубця»  було   узгоджено в рамках переговорів з підписання договору. Крім того, фрахтувальник проявив інтерес і готовість  на загальних засадах  брати участь у відкритому конкурсі на приватизацію  судна, якщо Україна ініціюватиме такий  процес.

Згідно нового договору, серед інших умов захисту інтересів України як судновласника, район промислу було змінено   з Нової Зеландії на ближчий до Європи  – Марокко, Мавританію або Гренландію, а також прописана  неможливість здачі судна у субфрахт. Транспортування, вартість якого до нового регіону промислу може сягнути 1 млн. дол. США, також буде здійснено за рахунок фрахтувальника.

«Історія стосунків України із попереднім фрахтувальником, офшорною компанією «Бьютфул Скінері» – непроста. Судові процеси, стягнення українських суден за борги, наприклад щодо ВАТМ «Олександр Буряченко»  питання розглядатиметься у арбітражі. В 2015 р. нам вдалося досягнути  з цим контрагентом конструктиву, поліпшити ставки і умови фрахту. Проте підписання договору з  оператором з Євросоюзу – вигідний  і позитивний для України результат. Більш того,  держава  вже має з ним 5-річний досвід співпраці - за договором фрахту    ВАТМ «Капітан Русак» веде промисел у Мавританії. За ці роки фрахтувальники зарекомендували себе виключно з  позитивної сторони».  – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Розірвання договору із «Бьютифул Скінері»  і пошук нового партнера стали можливими із низки причин. По-перше, Нова Зеландія зменшила видачу квот, судно не отримало їх на 2016 рік  і з 30.04.2016  мало припинити промисел.  По-друге,   пошук нового фрахтувальника ми Україна розпочала ще минулого року. «Фрахтувальник повідомив нас, що не отримав квот і не планує продовжувати договір фрахту. Ми мусили оперативно шукати альтернативу,  інакше на судно б чекав «простій»у порті Нової Зеландії вартістю до 240 тис дол. США на місяць» – зазначив Ковалів.

ДП «Сервіс» та Держрибагентство    звернулися  до 12 провідних  брокерських компаній із фрахту суден. Через обмеженість імовірних  зон промислу для суден типу ВАТМ інтерес та пропозиції  було отримано лише від 2-х.   Оголошення про пошук нового брокера також було розміщено на веб-сайті відомства, але за ним пропозицій від українських та зарубіжних компаній не надходило.  «У більшості країн ВАТМ вважаються недружніми до природи - занадто багато риби забирають під час промислу. 90% таких суден у світі експлуатують росіяни на Далекому Сході, на Півночі та в Атлантиці за квотами, що залишилися у спадок від СРСР. Росію як  зону для промислу  ми не розглядали, тому  вибір був обмежений» – повідомив Ярема Ковалів. У найближчих планах керівництва рибного господарства України, організація у березні 2016 р. великого круглого столу з питань рибопромислового флоту України, де серед інших питань буде розглянуто варіанти розвитку океанічного флоту – здачі у фрахт або приватизації.

Нагадаємо, в  2015 р. Україна вперше за 19 років отримала 19,5 млн грн. чистого прибуку від діяльності океанічного флоту. Це стало можливим у зв'язку з повним погашенням боргу, який був сформований державними компаніями в 90-х і 2000-х рр. перед іноземними кредиторами. В рамках підписання додаткових угод 2015 р. було відновлено отримання фрахтових платежів, ставку фрахту було піднято в 1,5 рази – до рівня ринкових, з’явилася можливість розірвати договір за ініціативи судновласника, було поліпшено умови за кредитам. Це стало можливо завдяки відновленню контролю та розблокованню діяльності  риболовецької компанії «Fishing Company S.A.» та державного підприємства «Сервіс», що є власниками суден.  

Читайте також:

  На Миколаївщині та Львівщині нові керівники органів рибоохорони
На Миколаївщині та Львівщині нові керівники органів рибоохорониДержрибагентство продовжує політику відкритих кадрових конкурсів, запроваджену Міністерством аграрної політики та продовольства України.   

На початку вересня на основі таких конкурсів нове керівництво отримали ще 2 ... >>>

  Держрибагентство пропонує збільшити штрафи за порушення в десятки разів
Держрибагентство  пропонує збільшити штрафи за порушення в десятки разівПроблема порушення правил рибальства в України потребує комплексного підходу.  В рамках процесу реформування галузі Держрибагентство пропонує втілити ряд заходів із  посилення відповідальності за порушення правил, в тому числі кримінальної, і ... >>>

  Ярема Ковалів: Відповідальність за лов риби електровудкою буде виключно кримінальною!
Ярема Ковалів: Відповідальність за лов  риби електровудкою буде виключно кримінальною!Держрибагентство ініціює посилення кримінальної відповідальності для рибалок, що здійснюють лов   риби електроловом – знаряддям лову, продаж та використання якого заборонено в Україні. За перебування на водоймі чи у прибережній захисній смузі із ... >>>

  Дякуємо за участь у дослідженні ринку чорної ікри в Україні!
Дякуємо за участь у дослідженні ринку чорної ікри в Україні!За дорученням Голови Державного агентства рибного господарства України територіальні органи рибоохорони Держрибагентства України протягом червня - липня 2015 року брали активну участь у спеціальному проекті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) та ... >>>

  Канівське водосховище стане першою в Україні водоймою із зонами для любительського та промислового лову, - Держрибагентство
Канівське водосховище стане першою в Україні водоймою  із зонами  для любительського та промислового лову, - Держрибагентство«Нові правила рибальства» один з ключових напрямів Концепції реформування рибної галузі, він  передбачає визначення чітких зон для любительського, спортивного та промислового рибальства. Держрибагентство обрало Канівське водосховище в ... >>>

  Результати рибоохоронного рейду на річці Десна
Результати рибоохоронного рейду на річці ДеснаДо Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області масово звертаються місцеві жителі зі скаргами з приводу незаконного вилову риби на річці Десна. З метою перевірки дотримання Правил ... >>>

  «Дерегуляція проти корупції»: в Черкасах відбувся другий круглий стіл із реформування рибної галузі
«Дерегуляція проти корупції»: в Черкасах відбувся другий круглий стіл із реформування рибної галузіЗібрати, проаналізувати та систематизувати проблеми рибної галузі, з якими стикається малий та середній бізнес, розробити та впровадити дерегулятивні ініціативи – напрями, над якими працювали учасники круглого столу «Дерегуляція проти ... >>>

  Одещина отримала нового керівника рибоохорони
Одещина отримала нового керівника  рибоохорони28 серпня перший заступник Голови Держрибагентства України Павло Гвозденко офіційно представив нового начальника Західно-Чорноморського басейнового управління рибоохорони  – Володимира Філіпова. 

Відкриті кадрові конкурси – один з ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976, 977-984.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел.:+38 (044) 486-62-43, тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t