Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України


17.03.2016

Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України

Триває робота із покращення умов роботи океанічного риболовецького флоту України. У березні ДП «Сервіс» (судновласник) підписало договір фрахту щодо судна  ВАТМ «Іван Голубець» із новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором  з Прибалтики (Латвія). В рамках нового договору було збільшено розмір фрахтового платежа на 33% і суттєво покращено умови договору порівняно з  тими, що судно мало з 2004 р. Зокрема, витрати із технічної модернізації судна тепер нестиме фрахтувальник, а у разі розірвання договору, наприклад, при приватизації судна,   оновлені технічні потужності залишаються невід’ємною частиною судна у власності України.     Попередній план технічного оновлення «Івана Голубця»  було   узгоджено в рамках переговорів з підписання договору. Крім того, фрахтувальник проявив інтерес і готовість  на загальних засадах  брати участь у відкритому конкурсі на приватизацію  судна, якщо Україна ініціюватиме такий  процес.

Згідно нового договору, серед інших умов захисту інтересів України як судновласника, район промислу було змінено   з Нової Зеландії на ближчий до Європи  – Марокко, Мавританію або Гренландію, а також прописана  неможливість здачі судна у субфрахт. Транспортування, вартість якого до нового регіону промислу може сягнути 1 млн. дол. США, також буде здійснено за рахунок фрахтувальника.

«Історія стосунків України із попереднім фрахтувальником, офшорною компанією «Бьютфул Скінері» – непроста. Судові процеси, стягнення українських суден за борги, наприклад щодо ВАТМ «Олександр Буряченко»  питання розглядатиметься у арбітражі. В 2015 р. нам вдалося досягнути  з цим контрагентом конструктиву, поліпшити ставки і умови фрахту. Проте підписання договору з  оператором з Євросоюзу – вигідний  і позитивний для України результат. Більш того,  держава  вже має з ним 5-річний досвід співпраці - за договором фрахту    ВАТМ «Капітан Русак» веде промисел у Мавританії. За ці роки фрахтувальники зарекомендували себе виключно з  позитивної сторони».  – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Розірвання договору із «Бьютифул Скінері»  і пошук нового партнера стали можливими із низки причин. По-перше, Нова Зеландія зменшила видачу квот, судно не отримало їх на 2016 рік  і з 30.04.2016  мало припинити промисел.  По-друге,   пошук нового фрахтувальника ми Україна розпочала ще минулого року. «Фрахтувальник повідомив нас, що не отримав квот і не планує продовжувати договір фрахту. Ми мусили оперативно шукати альтернативу,  інакше на судно б чекав «простій»у порті Нової Зеландії вартістю до 240 тис дол. США на місяць» – зазначив Ковалів.

ДП «Сервіс» та Держрибагентство    звернулися  до 12 провідних  брокерських компаній із фрахту суден. Через обмеженість імовірних  зон промислу для суден типу ВАТМ інтерес та пропозиції  було отримано лише від 2-х.   Оголошення про пошук нового брокера також було розміщено на веб-сайті відомства, але за ним пропозицій від українських та зарубіжних компаній не надходило.  «У більшості країн ВАТМ вважаються недружніми до природи - занадто багато риби забирають під час промислу. 90% таких суден у світі експлуатують росіяни на Далекому Сході, на Півночі та в Атлантиці за квотами, що залишилися у спадок від СРСР. Росію як  зону для промислу  ми не розглядали, тому  вибір був обмежений» – повідомив Ярема Ковалів. У найближчих планах керівництва рибного господарства України, організація у березні 2016 р. великого круглого столу з питань рибопромислового флоту України, де серед інших питань буде розглянуто варіанти розвитку океанічного флоту – здачі у фрахт або приватизації.

Нагадаємо, в  2015 р. Україна вперше за 19 років отримала 19,5 млн грн. чистого прибуку від діяльності океанічного флоту. Це стало можливим у зв'язку з повним погашенням боргу, який був сформований державними компаніями в 90-х і 2000-х рр. перед іноземними кредиторами. В рамках підписання додаткових угод 2015 р. було відновлено отримання фрахтових платежів, ставку фрахту було піднято в 1,5 рази – до рівня ринкових, з’явилася можливість розірвати договір за ініціативи судновласника, було поліпшено умови за кредитам. Це стало можливо завдяки відновленню контролю та розблокованню діяльності  риболовецької компанії «Fishing Company S.A.» та державного підприємства «Сервіс», що є власниками суден.  

Читайте також:

  Рибопромисловий флот України вимагає оновлення, - Держрибагентство
Рибопромисловий флот України вимагає оновлення,  - ДержрибагентствоРибопромисловий флот – головний інструмент у постачанні сировини та напівфабрикатів з риби та морепродуктів на ринок  України. Питанням сучасного стану видобувного флоту України, його відповідності сучасним вимогам в частині екологічної ... >>>

  Держрибагентство просить правоохоронні органи звернути особливу увагу на порушення законодавства у рибній галузі
Держрибагентство просить правоохоронні органи звернути  особливу увагу  на порушення  законодавства у рибній галузі15 грудня у Києві та області стартує набір нового рибного патруля. Паралельно триває ліквідація старого органу – територіальних управлінь охорони,  використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у 27 ... >>>

  15 грудня у Києві стартує набір до першого рибного патруля
15 грудня у Києві  стартує   набір до першого рибного патруля15 грудня  Держрибагентство оголошує набір до рибного патруля міста  Києва та Київської області. Збір анкет триватиме 30 днів. Рибні патрульні отримають змогу працювати у рибоохоронній службі  якісно ... >>>

  Верховна Рада підтримала наймасштабнішу дерегуляцію у рибному господарстві за часів незалежної України
Верховна Рада  підтримала  наймасштабнішу дерегуляцію у рибному господарстві за часів незалежної України8 грудня Верховна Рада проголосувала за прийняття Закону України №2558а  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Відповідно нього в Україні має бути скасовано 22 дозвільних ... >>>

  Україна приєдналась до програми STURGENE зі збереження осетрових Дунаю
Україна приєдналась до програми STURGENE зі збереження осетрових Дунаю В 2015 році стартував спеціальний проект ЄС для країн Дунаю «Дослідження та збереження генетичного різноманіття осетрових видів риб середнього та нижнього Дунаю (STURGENE), що є частиною загальної програми ЄС «Осетер 2020». Проект спрямовується на ... >>>

  Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав ініціативи Держрибагентства
Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав ініціативи Держрибагентства5 листопада відбулося засідання Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин. Голова Держрибагентства Ярема Ковалів виступив  перед членами Комітету із доповіддю щодо сучасного стану рибного господарства та напрямів ... >>>

  Результати розподілу квот на використання водних біоресурсів на 2016 рік
Результати розподілу квот на використання водних біоресурсів на 2016 рікКвоти на спеціальне використання водних біоресурсів у внутрішніх водоймах, водосховищах та в морі на 2016 рік.

Внутрішні водойми     Водосховища     Море

Наказ Мінагрополітики №496 від ... >>>

  Співробітництво у басейні Чорного моря
Співробітництво у басейні Чорного моря18-20 листопада 2015 року Субрегіональний офіс ФАО у Центральній Азії (FAOSEC) у кооперації із Інститутом морських наук, Середньо-східним технічним університетом та Центральним рибогосподарським інститутом Міністерства продовольства, агрокультури та ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t