Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України


17.03.2016

Українське судно «Іван Голубець» отримало європейського фрахтувальника та «переїжджає» ближче до України

Триває робота із покращення умов роботи океанічного риболовецького флоту України. У березні ДП «Сервіс» (судновласник) підписало договір фрахту щодо судна  ВАТМ «Іван Голубець» із новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором  з Прибалтики (Латвія). В рамках нового договору було збільшено розмір фрахтового платежа на 33% і суттєво покращено умови договору порівняно з  тими, що судно мало з 2004 р. Зокрема, витрати із технічної модернізації судна тепер нестиме фрахтувальник, а у разі розірвання договору, наприклад, при приватизації судна,   оновлені технічні потужності залишаються невід’ємною частиною судна у власності України.     Попередній план технічного оновлення «Івана Голубця»  було   узгоджено в рамках переговорів з підписання договору. Крім того, фрахтувальник проявив інтерес і готовість  на загальних засадах  брати участь у відкритому конкурсі на приватизацію  судна, якщо Україна ініціюватиме такий  процес.

Згідно нового договору, серед інших умов захисту інтересів України як судновласника, район промислу було змінено   з Нової Зеландії на ближчий до Європи  – Марокко, Мавританію або Гренландію, а також прописана  неможливість здачі судна у субфрахт. Транспортування, вартість якого до нового регіону промислу може сягнути 1 млн. дол. США, також буде здійснено за рахунок фрахтувальника.

«Історія стосунків України із попереднім фрахтувальником, офшорною компанією «Бьютфул Скінері» – непроста. Судові процеси, стягнення українських суден за борги, наприклад щодо ВАТМ «Олександр Буряченко»  питання розглядатиметься у арбітражі. В 2015 р. нам вдалося досягнути  з цим контрагентом конструктиву, поліпшити ставки і умови фрахту. Проте підписання договору з  оператором з Євросоюзу – вигідний  і позитивний для України результат. Більш того,  держава  вже має з ним 5-річний досвід співпраці - за договором фрахту    ВАТМ «Капітан Русак» веде промисел у Мавританії. За ці роки фрахтувальники зарекомендували себе виключно з  позитивної сторони».  – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. 

Розірвання договору із «Бьютифул Скінері»  і пошук нового партнера стали можливими із низки причин. По-перше, Нова Зеландія зменшила видачу квот, судно не отримало їх на 2016 рік  і з 30.04.2016  мало припинити промисел.  По-друге,   пошук нового фрахтувальника ми Україна розпочала ще минулого року. «Фрахтувальник повідомив нас, що не отримав квот і не планує продовжувати договір фрахту. Ми мусили оперативно шукати альтернативу,  інакше на судно б чекав «простій»у порті Нової Зеландії вартістю до 240 тис дол. США на місяць» – зазначив Ковалів.

ДП «Сервіс» та Держрибагентство    звернулися  до 12 провідних  брокерських компаній із фрахту суден. Через обмеженість імовірних  зон промислу для суден типу ВАТМ інтерес та пропозиції  було отримано лише від 2-х.   Оголошення про пошук нового брокера також було розміщено на веб-сайті відомства, але за ним пропозицій від українських та зарубіжних компаній не надходило.  «У більшості країн ВАТМ вважаються недружніми до природи - занадто багато риби забирають під час промислу. 90% таких суден у світі експлуатують росіяни на Далекому Сході, на Півночі та в Атлантиці за квотами, що залишилися у спадок від СРСР. Росію як  зону для промислу  ми не розглядали, тому  вибір був обмежений» – повідомив Ярема Ковалів. У найближчих планах керівництва рибного господарства України, організація у березні 2016 р. великого круглого столу з питань рибопромислового флоту України, де серед інших питань буде розглянуто варіанти розвитку океанічного флоту – здачі у фрахт або приватизації.

Нагадаємо, в  2015 р. Україна вперше за 19 років отримала 19,5 млн грн. чистого прибуку від діяльності океанічного флоту. Це стало можливим у зв'язку з повним погашенням боргу, який був сформований державними компаніями в 90-х і 2000-х рр. перед іноземними кредиторами. В рамках підписання додаткових угод 2015 р. було відновлено отримання фрахтових платежів, ставку фрахту було піднято в 1,5 рази – до рівня ринкових, з’явилася можливість розірвати договір за ініціативи судновласника, було поліпшено умови за кредитам. Це стало можливо завдяки відновленню контролю та розблокованню діяльності  риболовецької компанії «Fishing Company S.A.» та державного підприємства «Сервіс», що є власниками суден.  

Читайте також:

  Держрибагентство розробило 20 законодавчих ініціатив для реформування галузі, — Ярема Ковалів
Держрибагентство розробило 20 законодавчих ініціатив для реформування  галузі, — Ярема КовалівДержавне агентство рибного господарства спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України розробило концепцію реформування та дерегуляції промислового вилову риби. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема ... >>>

  Андрія Кравченка призначено заступником Голови Держрибагентства України
Андрія Кравченка призначено заступником Голови Держрибагентства України22 липня 2015 року Кравченка Андрія Михайловича  було призначено на посаду  заступника Голови Державного агентства рибного господарства України.     Андрій Кравченко закінчив Національний аграрний університет, ... >>>

  Керівництво Держрибагентства України здійснило робочі поїздки до Західно-Чорноморського та Херсонського теруправлінь
Керівництво Держрибагентства України здійснило робочі поїздки до Західно-Чорноморського та Херсонського теруправліньГолова Держрибагентства України Ярема Ковалів та перший заступник Голови Павло Гвозденко 17–18 липня здійснили робочу поїздку до Західно-Чорноморського теруправління. Поїздка на Одещину була дуже насиченою. Зокрема, керівництво галузі відвідало два ... >>>

  Вилов риби у водоймах України за перше півріччя 2015 року збільшився на 30%
Вилов риби у водоймах  України  за перше півріччя 2015 року збільшився  на 30% За статистичними даними підприємств та фізичних осіб-підприємців,  що здійснюють рибогосподарську діяльність,  за  період січень-червень 2015 р. вилов риби у водоймах України  в цілому показав позитивну динаміку і склав 19,2 ... >>>

  До уваги суб’єктів господарювання рибної галузі
До уваги суб’єктів господарювання рибної галузіОдним із пріоритетних напрямів Концепції реформування рибної галузі України є дерегуляція галузі шляхом оптимізації кількості документів дозвільного характеру та адміністративних послуг, що надаються Державним агентством рибного господарства України ... >>>

  Дерегуляція дозволить знизити вартість риби для кінцевого споживача до 40%, — Ярема Ковалів
Дерегуляція дозволить знизити вартість риби для кінцевого споживача до 40%, — Ярема КовалівДерегуляція та боротьба з корупцією визначені одними з найпріоритетніших напрямів реформування рибної галузі. Про це повідомив Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема Ковалів на прес-конференції в ІА «Укрінформ».

Він ... >>>

  «Україна побачить абсолютно нову рибінспекцію» - Ярема Ковалів
«Україна побачить абсолютно нову рибінспекцію» - Ярема КовалівДержавне агентство рибного господарства України завершує підготовку до реалізації комплексної реформи органів рибної охорони. Про це заявив голова агентства Ярема Ковалів на прес-конференції в ІА «Укрінформ».

Він підкреслив, що існуюча ... >>>

  Проблеми реформування рибогосподарського комплексу в умовах євроінтеграції
Проблеми реформування рибогосподарського комплексу  в умовах євроінтеграціїШарило Ю.Є. Бюджетна установа  «Методично-технологічний центр з аквакультури»  
Зважаючи на активність України в будівництві нового якісного правового поля у взаємовідносинах між суб’єктами права, створенні нової ефективної ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t