Виступ Марії Даманакі, Європейського Комісара з морських справ та рибальства на Міністерському семінарі з питань Чорного моря, Бухарест, 29 березня 2012 року


Шановний пане Міністр Діаконеску, Міністр Орбан, пані та панове,

   Я би хотіла розпочати з того, що, можливо, не відомо широкому загалу. Нелегко знайти надруковану мапу Чорного моря. Існують мапи Балкан, Центральної Азії, проте мап Чорного моря не так багато. Можливо, це свідчить про те, що цей регіон ніколи не розглядається як єдине ціле, а завжди як перехрестя, поворотне коло, або місце зустрічі декількох культур.

   Нам давно час розпочати спільні зусилля для визначення Чорного моря особливим районом. Від цього Румунія матиме значний зиск. Чорне море – дуже важливе. Крім того, воно є басейном ЄС вже протягом 5 років. Я вважаю, час починати думати стратегічними категоріями про роль, яку воно має посісти в регіоні.

   Ніхто не повинен думати, що якщо лише дві держави Чорного моря є членами ЄС, а їхня сукупна берегова лінія складає менше 1% європейської берегової лінії, ми вважаємо його менш важливим. Саме навпаки: я хочу допомогти цій країні та переконатись, що ЄС має стійку позицію щодо Румунії та Болгарії, Чорного моря, в питаннях інтегрованої морської політики та рибогосподарської політики.

   Насправді, я вважаю, що морська та рибогосподарська політики – гарна відправна точка для початку регіональної співпраці та стимулювання економіки Румунії. Чорне море має багато морських активів: воно користується популярністю серед туристів, має інтенсивний рух – людей, товарів, газу та навіть нафти; його екологічний статус покращується.

   Румунія та Болгарія, які є точками входу ЄС до басейну, тільки виграють від взаємного морського співробітництва: від збереження ресурсів до транспортних коридорів, від туризму до чистої води, комплексний підхід може тільки покращити життя людей.

   Проте я тут для того, щоб сказати, що зараз також час для розширення співпраці з іншими країнами Чорного моря. Вони також мають увійти у курс справи. У морському світі ми всі взаємозалежні і якщо діяти самостійно, результати дуже обмежені.

   У рибному господарстві, якщо сторони не будуть грати за однаковим правилами, ігрового поля може взагалі не бути та зусилля зі збереження приречені на провал. Збір даних приносить мало користі, якщо дані невичерпні та неточні. Міжнародний обмін стимулює наукові дослідження.

   Під час розробки загальноєвропейських процедур контролю ми також зміцнюємо довіру серед сусідніх риболовецьких націй. Спільне навчання та інспекція в контексті так званих «Спільних планів з розміщення» дозволяє людям працювати разом та знайомитись. Досвід роботи у Північному та Балтійському морях показує, що це може зайняти деякий час, але врешті сприяє злагодженим стосункам між державами.

   Отже, в жодному разі не зупиняйтесь через те, що ми розділяємо басейн з країнами-партнерами. Навпаки, це насправді перевага регіонального співробітництва: це дозволяє працювати разом, на усіх рівнях, усім країнам та на рівних підставах.

   Я дуже зацікавлена у чорноморській співпраці, тому що вона може відкрити унікальні можливості. З комплексним підходом, якого ми прагнемо, ми зможемо отримати результати, які навряд чи можна було б досягти за допомогою традиційних політичних підходів та засобів, враховуючи роки поділу та ізоляції.

   Звісно, це зробиться не відразу. Це процес. Ми повинні рухатися вперед крок за кроком. Моя ідея про перші кроки була узгоджена на нашому засіданні з питань Чорного моря в жовтні минулого року у Брюсселі: ми повинні мати спільне бачення; ми повинні зробити Чорне море чистим та безпечним морським простором; ми повинні сприяти науковому співробітництву; ми повинні покращити імідж регіону та зробити його привабливим для туризму.

   У жовтні минулого року я наполягала на тому, що ми повинні залучити усі прибережні країни до серйозного дослідження щодо покращення стану рибних запасів Чорного моря. Наразі було створено робочу групу з питань Чорного моря в рамках Генеральної комісії з рибальства у Середземномор’ї; вже відбулось перше засідання і я з гордістю можу сказати, що були представлені усі країни басейну, включаючи і ті країни, які не є членами ГКРС. Це обнадійливий результат.

   На засіданні я також попросила Європейський Парламент організувати зустріч з Парламентською Асамблеєю Чорноморської економічної спільноти. Я з нетерпінням чекаю результатів цього обговорення. За можливості ми повинні співпрацювати з цією важливою організацією, яка є відправною точкою для співпраці в регіоні Чорного моря.

   Я маю намір спрямувати подальші дії на організацію конференції тут, у Бухаресті у листопаді 2012 року, яка об’єднає зацікавлені сторони - державні та приватні – з усього чорноморського басейну. Усіх вас запрошено, і сподіваюсь, що участь зможуть взяти якнайбільше з вас. Крім цього, запропонована мною Реформа загальної рибальської політики Євросоюзу збільшить місцеве значення. Європейський союз встановить керівництва, цілі та нормативну базу, але від державних та місцевих владних органів буде залежати впровадження та прийняття специфічних заходів, які відповідають потребам їхніх територій. Це може стати ще однією складовою тієї міцної одиниці, якою ми хочемо зробити цей морський басейн.

   До того ж, добре скерована система рибного господарства приносить прибуток не тільки рибогосподарській галузі, а також призводить до додаткових джерел доходів з землі: транспорт, переробка, ресторани тощо. У цей важкий економічний час, Реформа загальної рибальської політики безпосередньо стосується і вашої країни, оскільки вона покращує економіку як таку.

   Тим часом, Румунія має покращити своє використання фондів ЄС. Через п’ять років після вступу, але сьогоднішній рівень приєднання дуже низький.

   Вам потрібно приготуватись, щоб ви змогли отримати зиск від Реформи ЗРП, від нової системи Регіонального фінансування та від ініціативи «Блакитного Зростання».

   Що таке Блакитне Зростання? Власне, якщо ми хочемо забезпечувати стале використання морських ресурсів та процвітання наших морських та берегових економік, ми повинні запровадити оптимальну правову базу для їхньої роботи. Це Блакитне Зростання.

   Ми хочемо інвестувати у морську Європу. Але ми хочемо зосередити наші зусилля на найважливіших аспектах та працювати з новими галузями, щоб забезпечити їхній розвиток.

   Зараз ми розробляємо найкращий для цього курс. Я планую запропонувати політичну ініціативу щодо способів спрямування Блакитного Зростання цього року. Ми зосередимось на нових морських секторах, які мають потенціал забезпечувати майбутні потреби Європи – такі як аквакультура, видобуток корисних копалин з морського дна та   прибережні ділянки відновлюваних джерел живлення.

   І ми намагаємось організувати роботу регіональних фондів та регіональної політики у такий спосіб, щоб вони якнайбільше сприяли розвитку та здоров’ю берегових спільнот.

   Це значно виходить за межі того, що ми називаємо "Морська політика" – механізм фінансування ЄС вражає і тепер ми маємо можливість побачити, як ми здатні ним управляти в інтересах берегових районів та морських басейнів. Нова фінансова структура, яка зараз обговорюється у Парламенті та Раді, для початку дозволить державам – членам визначити разом з іншими та органами ЄС найкращий курс регіонального розвитку. Тут, на мою думку, з’являється практичний інтерес для Румунії. Держави – члени, які оточують басейни моря та їхні берегові райони зараз мають можливість нарешті справдити те, до чого вони так довго закликали: справжні стратегії, спрямовані на стале зростання та розвиток цілих регіонів та басейнів моря.

   Вони матимуть змогу підкріпити свою роботу на економічні результати морських регіонів стратегіями, що збудують найкраще можливе оточення, говорячи про економічний клімат, інфраструктуру та сприяння. Але для цього буде необхідна потужна інтеграція та ефективна робота влади.

   Пані та панове,

   Румунія досягла досить багато за останні декілька років і це результат важкої роботи. Я користуюся цією нагодою, щоб подякувати усім відомствам, які на різних рівнях здійснювали плідну та тісну співпрацю з інституціями ЄС.

   Румунія є відносно новим членом ЄС і, можливо, потрібен час для адаптації. Є ще багато роботи, яку потрібно зробити. Я би хотіла повідомити Румунію, як друг, для подолання труднощів, які залишились, з фондами та механізмом перевірки. Я також проситиму вас підтримати Комісію у скасуванні кордонів у Шенгенській зоні. А решта запевнила, що виконає свою частину. Але, якщо згадати, з чого ми починали, існують території, де ЄС потребує румунського сприяння та перспектив. Одна з ним, це, звісно, Чорне море.

Дякую.


Читайте також:

  Регламент (EU) № 508/20 Європейського парламенту і Ради від 15.03.2014

  Інтегровані економічні рекомендації (економічне дорадництво) в управлінні рибним господарством ЄС

  Вивчення проблеми: вплив на торгівлю морепродуктами російської заборони на імпорт

  Витяги із щорічного огляду «EU Fisheries and Aquaculture Markets Highlights - 07/2015»

  Кармену Велла. Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, морських справ та рибальства. Виступ на «Expo 2015»

  Науковці повідомляють про позитивні тенденції в європейській галузі рибальства

  Добробут тварин в галузі аквакультури ЄС

  Політика у сфері рибальства та санітарні норми рибної продукції (Травень, 2014)



Документы: 1-8, 9-16, 17-24.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел.:+38 (044) 486-62-43, тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t