Щодо проблемних повідомлень та критичних зауважень на адресу Уряду та органів виконавчої влади


Державне агентство рибного господарства України розглянуло порушені проблеми щодо ситуації в рибній галузі країни, втрат рибного вилову України через анексію Криму та повідомляє наступне.

За статистичними даними за 2013 рік загальний вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі склав 225,8 тис. тонн, що на 10,7 % більше порівняно з 2012 роком (203,9 тис. тонн).

Видобування риби і морепродуктів виключно у (морських) економічних зонах інших держав та відкритій частині Світового океану суднами України за 2013 рік склало 101,3 тис. тонн, що на 2,4 % більше ніж в 2012 році             (98,9 тис. тонн).

У Азово-Чорноморському басейні виловлено 78,8 тис. тонн, що більше порівняно з минулим роком на 24,3 % (63,5 тис. тонн). Вилов у Чорному морі збільшено на  14,2% (45,7 тис.тонн), а в Азовському – на 41,5% (33,1 тис. тонн).

На 2013 рік загальний ліміт вилучення риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах загальнодержавного значення України було затверджено в обсязі 310,7 тис. тонн. Фактично вилучено 91,8 тис. тонн, що на 13,7 тис. тонн більше рівня минулого року.

У внутрішніх водоймах України було виловлено 45,7 тис. тонн риби, що більше на 9,9 % відповідного періоду минулого року (41,6 тис. тонн), в тому числі обсяг вирощеної товарної риби  в умовах аквакультури  склав 25,4 тис. тонн, що на 12,8 % більше порівняно з минулим роком.

За показниками 2013 року в аквакультурному виробництві рибницькими господарствами нормативів рибопродуктивності за зонами рибництва досягли або майже досягли господарства у Волинській області 4,6 ц/га  (норма - 5,0), Закарпатській обл. 9,6 ц/га (норма -6,0), Івано-Франківській обл. 6,6 ц/га  (норма -6,0),   Сумській обл. 9,6 ц/га  (норма -5,0),  Рівненській обл. 8,1 ц/га  (норма -5,0), Чернігівській обл. 6,8 ц/га  (норма -5,0),  Чернівецькій обл. 7,0 ц/га  (норма -5,0).

Обсяг випуску товарно-харчової рибної продукції за 2013 рік склав  145,4 тис. тонн, що більше на 4,1 % порівняно з відповідним періодом        2012 року.

Велика частка у структурі випуску товарно-харчової рибної продукції припадає на випуск консервів рибних 53 % (77,2 тис. тонн), риби мороженої  27 %  (39,5 тис. тонн).

Випуск риби мороженої та рибного філе збільшився на 20,4 %, риби солоної (крім оселедців) – на 2,6 %, ікри осетрових риб та замінників ікри, виготовлених з ікри інших риб – на 68,1 %.  Відновлено виробництво борошна, порошку і гранул з риби, ракоподібних, молюсків, який у 2013 році склав 1,8 тис. тонн.

З 1991 року після розпаду СРСР Азовське море отримало статус міжнародної водойми, рибальство у якому здійснюють дві держави – Україна і Російська Федерація.

Основними промисловими видами риб Азовського моря (ті, що в сумі щорічного вилову дають 95% промислового вилову України у морі) на даний час є: бички, азовська хамса, тюлька, піленгас, тараня, оселедець, судак, азовський калкан.    

Сировинна база рибальства у басейні Азовського моря, не зважаючи на постійно великі екологічні ризики і інтенсивне використання, є відносно стабільною.

Так загальний запас азовських промислових видів риб в останні роки коливається на рівні 700 тис. – 1 млн тонн. Дані коливання в основному пов’язані з флуктацією чисельності масових морських видів риб.

Рибальство в Азовському морі дає Україні щорічно біля 30 тис. тонн риби. За останні роки ця величина дещо знизилася за рахунок зменшення запасу піленгаса.

Отже, говорити про катастрофу сировинної бази рибної промисловості в Азовському морі передчасно.

Аборигенна іхтіофауна у р. Дніпро в зоні затоплення  до зарегулювання його стоку каскадом водосховищ, була представлена 63 видами та підвидами, які відносились до 14 родин. За даними досліджень останніх років, у складі іхтіофауни дніпровських водосховищ зафіксовано 53 види риб, які відносяться до 16 родин. Основні зміни видового складу відбувались на першому (після зарегулювання) етапі, тобто різке скорочення (до повного зникнення) чисельності певних видів  пов'язане виключно з трансформацією водних екосистем з річкових в озерні. Разом з тим домінуючими за запасом видами, протягом майже всього періоду існування водосховищ є плітка, лящ та тюлька, останніми роками спостерігається значне підвищення іхтіомаси сріблястого карася. В цілому видова структура та види-домінанти промислової іхтіофауни дніпровських водосховищ за останні 30 років характеризуються відносно стабільними показниками, за виключенням зниження питомої іхтіомаси плітки, екологічні ниші якої поступово заміщуються сріблястим карасем.

Структурні показники популяцій основних промислових видів дніпровських водосховищ  за останні 5 років характеризуються певною стабільністю, достовірне погіршення відмічене лише для окремих видів (плітка Кременчуцького і Каховського водосховищ, лящ Каховського водосховища). За даними облікових малькових зйомок, відтворювальна здатність популяцій за умови раціональної організації промислу (тобто недопущення вилову молодших вікових груп), на сьогодні забезпечує прийнятне поповнення промислових стад практично всіх видів риб.

Загальний промисловий запас іхтіофауни дніпровських водосховищ станом на початок 2014 р. може бути оцінений як 67 кг/га (без урахування тюльки та вселених РВР), що відповідає середньому рівню продуктивності (максимальний рівень – 125 кг/га був зафіксований у 1988 р.). Всього промисловою статистикою в останні роки стабільно фіксується 24 види риб (в період 1986-1990 рр. – 26 видів).

Вплив промислу на популяції видів з особливим природоохоронним статусом  у внутрішніх водоймах України на сьогодні може бути оцінений, як незначний.

Таким чином, аналіз динаміки кількісних та якісних показників популяцій основних промислових видів риб дніпровських водосховищ не дає об'єктивних підстав для ствердження про наявність масштабних стійких негативних тенденцій, зокрема, тих, що пов'язані з деструктивним впливом промислу.

За останні 10 років вилов водних біоресурсів з каскаду дніпровських водосховищ виявляє загальну тенденцію до збільшення: з 8,0-8,5 тис. тонн до 9,0-9,5 тис. тонн, при цьому частка аборигенних крупночастикових видів досягла рівня 30 %, що свідчить про позитивні тенденції у формуванні та експлуатації промислового запасу.

На сьогодні в сфері управління Державного агентства рибного господарства України є чотири морські рибні порти з місцем розташування в Маріуполі, Керчі, Севастополі, Іллічівську. У зв’язку з анексією Криму виникають певні труднощі з діяльністю Керченського та Севастопольського морських рибних портів. Держрибагентство України звернулося до Міністерства закордонних справ України листом від 31 березня 2014 року    № 4-4.4-5/1415-14 з проханням на державному рівні здійснити всі можливі заходи щодо повідомлення зацікавлених сторін міжнародних договорів та іноземних судноплавних компаній про ситуацію в рибних портах України, розташованих на анексованій території АР Крим та попередити про високий рівень майнових ризиків, пов’язаних з заходом в їх акваторії. Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті Держрибагентства України. В разі перенаправлення вантажопотоку, порти Маріуполя та Іллічівська можуть повноцінно забезпечувати потреби суб’єктів господарювання.

Судна, які здійснюють свою діяльність у Світовому океані, мають Державний Прапор України, у відносинах з міжнародними організаціями та іншими країнами діють відповідно як до міжнародного, так і до українського законодавства. Промислова діяльність у зоні міжнародних організацій цими суднами відбувається за українськими квотами. Співпраця з іншими країнами здійснюється на основі двосторонніх та багатосторонніх угод між Україною та цими державами. Відповідно до міжнародного законодавства судна не мають права змінити свій прапор у період промислу. Разом з тим більшість суден знаходиться у приватній власності та має право на свій розсуд вирішувати питання своєї господарської діяльності. Держрибагентство України звернулось до Ради національної безпеки і оборони України з метою збереження державної власності та використання її за призначенням на користь України, запобігання переходу флоту під прапор іншої держави.


Читайте також:

  Коментар Держрибагентства України до статті «Крапки над «і»: де і коли можна вудити рибу»

  Коментар на повідомлення Асоціації рибалок України щодо неефективного використання водних угідь

  Коментар В.о. Голови Держрибагентства України Олега Овчарука щодо сюжетів на телеканалах ТРК «Україна» та «Інтер» про незаконний вилов риби та хабарництва в Дніпропетровськрибоохороні

  Коментар В.о. Голови Держрибагентства України О.Овчарука до статті І.Поліщук в газеті «Урядовий кур’єр» за 30 липня 2013 року

  Держрибагентство України розглянуло матеріал, висвітлений у випуску програми «Подробности»

  Перший заступник Голови Державного агентства рибного господарства України Овчарук О.Ю. зустрівся з журналістами

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел.:+38 (044) 486-62-43, тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t