Роз’яснення щодо доцільності вселення стерляді у Канівське водосховище


03.07.2019

Роз’яснення щодо доцільності вселення стерляді у Канівське водосховище

Стерлядь – єдиний прісноводний представник родини осетрових в Україні, природний ареал якого охоплював весь басейн р. Дніпро та інших великих річок. Проте, із середини минулого століття чисельність стерляді почала швидко зменшуватися і на сьогодні цей вид зустрічається локально та представлений малочисельними субпопуляціями. Основна причина зменшення чисельності стерляді – зникнення типових біотопів мешкання, насамперед, нерестових ділянок. Стерлядь – типовий річковий вид, а створення водосховищ призвело до заміни річкових систем на озерні та озерно-річкові. Умови нагулу для цього виду (як молоді, так і дорослих особин) у водосховищах Дніпра є задовільними, тобто основним лімітуючим фактором обмеження поповнення популяцій стерляді можна вважати несприятливі умови відтворення, в тому числі недостатня кількість плідників у природі. Це і зумовлює доцільність здійснення заходів зі штучного відтворення стерляді, при цьому пріоритет надається водним об'єктам із розвиненою річковою мережею, зокрема, створеною великими притоками. Серед дніпровських водосховищ найбільше цим вимогам відповідає Канівське водосховище, у верхню (річкову) частину якого впадає незарегульована р. Десна. Вселення у Канівське водосховище стерляді та інших аборигенних видів риб забезпечує підтримання оптимальних якісних показників іхтіофауни.

Верхня частина Канівського водосховища з точки зору умов виживання посадкового матеріалу (молоді) риб характеризується як позитивними, так і негативними складовими. До основних негативних чинників відноситься високий рівень антропогенного навантаження, який зумовлений розташуванням на урбанізованих територіях. Разом з тим, позитивним фактором є те, що за основними гідрохімічними показниками більшість ділянок верхньої частини Канівського водосховища відносяться до категорії «помірно забруднені», а їх екологічний стан є цілком придатним для нормального виживання молоді, в тому числі і стенобіонтних видів. Також значним плюсом є виключення верхньої частини Канівського водосховища та р. Десна в межах Київської області з рибопромислового використання. Таким чином, дія другого за значущістю чинника скорочення чисельності стерляді – нераціонального вилучення на цих акваторіях значно послаблена. Що стосується поїдання посадкового матеріалу хижаками, то, по-перше, у верхній частині Канівського водосховища розвинене любительське рибальство, яке має суттєвий вплив на хижих видів риб в частині зменшення їх чисельності, а по-друге, місцеві хижаки добре забезпечені традиційними кормовими ресурсами. Так, середня щільність скупчень дрібних видів риб (верховодка, тюлька, гірчак, бички) на мілководних ділянках Канівського водосховища складає 30-50 тис. екз./га. Отже, в умовах низької селективності живлення хижаків, посилене поїдання посадкового матеріалу можливе лише на початковому етапі перебування у водоймі. Крім того, зариблення молоддю стерляді, середньою вагою 5-10 грамів практично виводить її з-під пресу масових розмірних груп основного прибережного хижака – окуня. Зазначимо, що здійснення робіт зі штучного відтворення стерляді обмежується необхідністю збереження генофонду аборигенних популяцій. Разом з тим, низька чисельність плідників дніпровської стерляді в природі унеможливлює формування її повноцінного ремонтно-плідникового стада в умовах аквакультури.

«В рамках вирішення завдання щодо забезпечення населення України рибною продукцією для Держрибагентства пріоритетними є заходи, які сприяють максимальному збільшенню валової рибопродуктивності і поліпшенню якісного складу уловів. З точки зору матеріальної компенсації витрат, найбільш ефективним є зариблення товстолобом (вартість товарної риби буде перевищувати витрати на зариблення в 5,5 разів) і, в меншій мірі, сазаном (2,9 разів) та сомом (3,2 рази). Разом з тим, в деяких випадках (зокрема, для рідкісних та екологічно важливих видів риб) роль економічних аспектів зариблення значною мірою нівелюється за рахунок необхідності підтримки збалансованої структури іхтіоценозу та збереженню біологічного різноманіття водних екосистем», - зазначив доктор біологічних наук Інституту рибного господарства України Ігор Бузевич.

Основним нормативним документом, який безпосередньо регламентує зариблення, є «Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання», затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 № 414. Даним Порядком передбачена наявність науково-біологічного обґрунтування (НБО), тобто документу, який розробляється науковою установою для конкретного водного об'єкту і містить інформацію щодо його екологічних характеристик в частині умов виживання посадкового матеріалу, стану аборигенної іхтіофауни, оцінки напруженості конкурентних відносин з вселенцями, розвитку вільних екологічних ніш та можливості збільшення рибопродуктивності. В НБО наводяться результати розрахунків основних показників зариблення (видовий склад, кількість, середня маса). Кількісні показники визначаються на підставі оцінки лімітуючих чинників, зокрема, обсяги зариблення, як правило, визначаються за розвитком кормової бази для певного об'єкту вселення. Середня наважка встановлюється, виходячи з оптимального балансу чинників «вартість» та «виживаність». Крім того, в НБО наводяться прогнозні дані щодо виживання посадового матеріалу (окремо на першому і наступних роках) та величин запасу і можливого промислового вилучення, якщо зариблення здійснюється промисловими видами.

Довідкова інформація:

Нагадаємо, у квітні 2019 року Держрибагентством було вселено 10 тис. екз. червонокнижної стерляді у Канівське водосховище (затока «Верблюд», Оболонський район м. Київ). Загальна вага зарибку склала близько 650 кг, а середня вага одного екз. становила від 30 до 60 грамів. Наступне зариблення цієї водойми стерляддю відбудеться сьомого липня у Києві на Оболонській набережній в рамках святкування Дня Дніпра.

 


Читайте також:

  В українських водоймах розпочинається заборона на вилов раків у період їх другої линьки
В українських водоймах розпочинається заборона на вилов раків у період їх другої линьки З метою збереження та охорони популяції раків в Україні діє літньо-осіння заборона на вилов цих річкових мешканців. Період початку та закінчення заборони в деяких областях може відрізнятись. Це залежить від погодних умов. З точними датами можна ... >>>

  Рибоохоронний патруль Донеччини викрив порушників з 255 кг риби на 48 тис. грн збитків
Рибоохоронний патруль Донеччини викрив порушників з 255 кг риби на 48 тис. грн збитків 17 липня 2019 року під час рейду Донецьким рибоохоронним патрулем було зафіксовано грубе порушення правил рибальства. Громадянин займався риболовлею, перевищивши встановлену добову норму вилову водних біоресурсів. При перевірці патрульні ... >>>

  На Кам’янському водосховищі промислові рибалки завдали збитків у розмірі 22 тис. грн, - Управління оперативного реагування
На Кам’янському водосховищі промислові рибалки завдали збитків у розмірі 22 тис. грн, - Управління оперативного реагування 18 липня 2019 року в ході рейду інспекторами Управління оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» було зафіксовано порушення Правил промислового рибальства. Під час перевірки одного з ФОП було встановлено, що двоє відповідальних за ... >>>

  За нерестовий період на ''гарячу лінію'' Держрибагентства надійшло майже 100 звернень
За нерестовий період на ''гарячу лінію'' Держрибагентства надійшло майже 100 звернень У режимі консультування громадян та фіксації звернень щодо порушень правил рибальства в Державному агентстві рибного господарства України функціонує цілодобова безкоштовна «гаряча лінія»: 0 (800) 50-52-50. Так, протягом нерестового ... >>>

  А що ви знаєте про харіуса європейського?
А що ви знаєте про харіуса європейського? Харіус європейський (Thymallus thymallus) – вид риб роду Харіус, єдиний представник харіусових в українських водоймах. Природний ареал охоплює Палеарктичну зону: від Великої Британії і Франції до Швейцарії та Румунії. В Україні живе у басейнах ... >>>

  У Каркінітській затоці порушники завдали 43 тис. грн збитків, - Чорноморське басейнове управління
У Каркінітській затоці порушники завдали 43 тис. грн збитків, - Чорноморське басейнове управління 16 липня 2019 року працівниками ОПД на воді ГУНП в Одеській області було зафіксовано грубе порушення правил рибальства. Для складання протоколу на місце скоєння правопорушення прибули держінспектори Чорноморського рибоохоронного ... >>>

  Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні
Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в УкраїніЗгідно з дорученням Державного агентства рибного господарства України, фахівцями Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було проведено опитування усіх верст населення на тему «Соціальне сприйняття аквакультури». ... >>>

  Вилов водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84%
Вилов водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84% За шість місяців 2019 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, у першому півріччі українські рибалки виловили у цій водоймі ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел.:+38 (044) 486-62-43, тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t