Про результати позачергових заходів у рамках Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики


31.07.2013

Про результати позачергових заходів у рамках Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики

Нещодавно у м. Бремерхафен (Німеччина) відбулись позачергове засідання Наукового комітету Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики (НК ККАМЛР) та друга позачергова сесія ККАМЛР. У цих заходах взяла участь делегація України у складі старшого наукового співробітника ПівденНІРО Леоніда Пшеничнова, м. Керч,  та завідувача НДЛ Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора Геннадія Міліневського.
 
 
Як відомо, Україна є самостійним членом ККАМЛР з 1994 року після проголошення правонаступництва СРСР в цій організації.
 
 
Позачергові засідання допоміжної структури ККАМЛР та власне Комісії були ініційовані минулого року делегаціями Австралії, ЄС, Нової Зеландії, США та Франції у зв’язку з тим, що чергова (ХХХІ-а) сесія Комісії не змогла ухвалити заходи із збереження, запропоновані згаданими вище делегаціями, якими пропонувалось створити величезні за площею морські райони, що охороняються (МРО) – морські райони із спеціальним режимом управління, в яких суттєво обмежується діяльність людини, тобто мінімізується антропогенний вплив на морські живі ресурси та оточуюче їх довкілля.
 
 
На ХХХІ сесії ККАМЛР у листопаді минулого року ці заходи було відхилено, як наголошували деякі делегації, з суто процедурних причин, а саме з причини відсутності обговорення та будь-яких порад з боку НК ККАМЛР як найважливішого дорадчого органу Комісії.
 
 
Варто підкреслити, що Україна в цілому підтримує створення МРО в Антарктиці, і навіть створює такий район, оптимальний за площею для здійснення тривалого моніторингу, поблизу української антарктичної станції Академік Вернадський.
 
 
Враховуючи, що рішення Комісії мають ґрунтуватись на порадах, що базуються виключно на найкращих наукових даних, відсутність таких порад на минулорічній сесії, на наш погляд, не можна вважати «суто процедурною» причиною. Деякі з представників перерахованих держав-авторів проектів заходів із збереження – чинили відверто політичний, часто за межами дипломатичного етикету, тиск на інші делегації з метою ухвалення відповідних рішень.
 
 
Завдяки тому, що рішення на Комісії ухвалюються лише за умови консенсусу, тобто одноголосної підтримки, тому їх пропозиція щодо створення МРО у морі Росса та Східній Антарктиці минулого року не була прийнята.
 
 
Протягом міжсесійного періоду країни-ініціатори не звертались до нас чи інших «опонентів» з пропозиціями про обговорення проектів заходів, і напрацьовані та розміщені ними проекти перед позачерговими засіданнями практично не відрізнялись від минулорічних. Лише безпосередньо перед сесією, у травні-червні, почали надходити масовані звернення, причому не з пропозиціями обговорити «оновлені» проекти, а з проханнями/вимогами підтримати те, що було представлено.
 
 
На жаль, нічого нового фактично напрацьовано не було. Серед основних недоліків проектів науковці декількох країн на позачерговому засіданні НК ККАМЛР відзначили недостатнє наукове обґрунтування деяких МРО, завелику площу районів, що мають бути виведені з активної діяльності, відзначено правові прогалини у царині створення МРО тощо. Це не було одноосібною точкою зору України чи Росії, а саме низки країн.
 
 
Свої зауваження та застереження науковці та фахівці-правники Норвегії, Чилі, Кореї, Японії, КНР, Бразилії, Росії та України висловлювали як під час засідання НК ККАМЛР, так і під час засідання Комісії. Відбувались численні наради голів делегацій країн-членів Комісії. Таким чином, численні публікації у пресі, які вочевидь були ініційовані представниками міжнародних організацій з охорони довкілля, некоректно робили наголос на нібито упередженій позиції лише двох держав – Росії та України (потім деякі з них з’явились в українських електронних засобах масової інформації з посиланням на закордонні джерела). В той же час ні автори публікацій, ні керівництво та журналісти українських інтернет-сайтів не звертались до Держрибагентства України з пропозицією/проханням викласти альтернативну точку зору, що є прикрою обставиною.
 
 
Незважаючи на цілком обґрунтовані зауваження, ініціатори опрацювання питань зі створення великих МРО не бажали йти на поступки та нібито не чули зауваження і пропозиції інших країн. Склалось враження, що вони були наперед налаштовані на конфронтацію.
 
 
На жаль, сесія завершилась безрезультатно. В той же час існують обґрунтовані побоювання, що і на чергову (ХХХІІ) сесію цієї осені знову буде винесено недопрацьовані проекти заходів із збереження без врахування висловлених зауважень.
 
 
З огляду на це наводимо аргументи, які використовувала українська делегація та делегації низки інших країн під час дискусій на заходах Комісії:
         - відсутність визначення МРО у текстах Конвенції та заходах із збереження Комісії;
         - недостатня наукова обґрунтованість для деяких ділянок МРО, щодо яких надано пропозиції, неврахування всього накопиченого за багато років досліджень матеріалу та знань, зокрема ігнорування даних СРСР, України та Росії;
         - встановлення критеріїв щодо площі МРО, його унікальності тощо;
         - врахування того, що і зараз вся сфері дії конвенції є, за визначенням Міжнародного союзу охорони природи, МРО (IV категорія);
         - науково обґрунтовані строки дії режиму МРО до першого перегляду (вимоги щодо строків у 50 або й 150 років мають детально обговорюватись та узгоджуватись);
         - перегляд режиму маломасштабних дослідних одиниць (SSRU), які зараз вже тривалий час лишаються закритими як для будь-якого промислу тощо, а відтак, і лишаються «білими плямами» з точки зору інформації: адже в них не здійснюються дослідження.
 
 
Україну також дуже турбує та ситуація, що створилась у даний час з науковими дослідженнями біологічного різноманіття морських живих ресурсів. Протягом тривалого часу не здійснюються або здійснюються у дуже дрібномасштабних обсягах дослідження такого спрямування. Фактично більша частина інформації з цього питання отримується виключно завдяки науковим спостерігачам, які присутні на борту промислових суден. Так, тільки науковцями України, які були спостерігачами на російських та іспанських суднах, за останні два роки описано щонайменше два нові для науки види бородавкових риб Антарктики. Фактичне виключення такого роду робіт для районів, що, за планами згаданих держав –ініціаторів, мають стати великомасштабними МРО, перетворить їх на абсолютно білі плями в частині біорізноманіття та процесів, що відбуваються у екосистемі. Адже відомо, що найбільш масштабну та ґрунтовну інформацію з цього приводу отримано саме за часів великомасштабних пошукових робіт флоту СРСР і, наприклад, для регіону Східної Антарктики так і лишається єдиним узагальнення, яке вийшло друком 1990 року у працях Зоологічного інституту АН СРСР за авторством науковців Керчі та Ленінграду. Нічого нового досі не з’явилось… Цю роботу, знову ж таки, не використано авторами масштабних пропозицій.
 
Україна підтримує створення науково обґрунтованих охоронних районів в Антарктиці та Південному океані і завжди відкрита для подальших переговорів з цієї та інших тем раціонального, відповідального використання морських живих ресурсів Антарктики, і готова взяти участь у переговорах з цієї теми у дистанційному режимі під час міжсесійного періоду.
 
 
 
 
 

Читайте також:

  Чернівецький рибоохоронний патруль виявив браконьєрів, що виловлювали червонокнижну рибу
Чернівецький рибоохоронний патруль виявив браконьєрів, що виловлювали червонокнижну рибу 13 грудня 2017 року, під час рибоохоронного рейду, Чернівецьким рибоохоронним патрулем було затримано порушників, які виловили 9 екз. червонокнижного вирезуба причорноморського. Збитки становлять 101 тис грн. (101 271грн). Крім того, ... >>>

  За 11 місяців органи рибоохорони зафіксували порушень на 89,1 млн грн, – Держрибагентство
За 11 місяців органи рибоохорони зафіксували порушень на 89,1 млн грн, – Держрибагентство Держрибагентство підвело підсумки рибоохоронної діяльності за 11 місяців 2017 року. Станом на початок грудня рибоохоронними патрулями та органами рибоохорони було проведено 18544 рибоохоронних рейдів, виявлено 31617 порушень, 33% порушень ... >>>

  З 15 грудня на Житомирщині заборонено ловити раків, - Житомирський рибоохоронний патруль
З 15 грудня на Житомирщині заборонено ловити раків, - Житомирський рибоохоронний патруль З 15 грудня 2017 року по 30 червня 2018 року встановлено заборону на лов раків у водних об’єктах в зоні контролю Житомирського рибоохоронного патруля. З наказом Житомирського рибоохоронного патруля № 76-у від 11.12.2017 можна ознайомитись за ... >>>

  До Миколаївського рибоохоронного патруля шукають ще двох патрульних
До Миколаївського рибоохоронного патруля шукають ще двох патрульних 8 грудня розпочався прийом документів до рибоохоронного патруля Миколаївської області. До управління шукають ще 2 рибоохоронних патрульних, а також адміністративний персонал - головного спеціаліста сектору роботи з ... >>>

  Рибоохоронний патруль Київщини отримав відеореєстратори, біноклі та ліхтарі для роботи, - Держрибагентство
Рибоохоронний патруль Київщини отримав відеореєстратори, біноклі та ліхтарі для роботи, - Держрибагентство На початку грудня 2017 року рибоохоронний патруль Київщини отримав нову техніку для фіксації рибоохоронної діяльності та спостереження за дотриманням правил рибальства на водоймах. Йдеться про 24 нові відеореєстратори, 20 біноклів та 16 ... >>>

  Львівський рибоохоронний патруль шукає 15 патрульних
Львівський рибоохоронний патруль шукає 15 патрульних Держрибагентство розпочинає процес реформування органу рибоохорони на Львівщині. Так, 7 грудня стартував прийом документів до рибоохоронного патруля Львівської області. До управління шукають 15 рибоохоронних патрульних, а також ... >>>

  Важливі події рибної галузі за тиждень: створення онлайн карт зимувальних ям у 13 регіонах, заборона на вилов раків на Буковині та затримання порушників
Важливі події рибної галузі за тиждень: створення онлайн карт зимувальних ям у 13 регіонах, заборона на вилов раків на Буковині та затримання порушників З 4 по 10 грудня 2017 року в рибній галузі відбулись затримання порушників в Хмельницькій, Полтавській, Житомирській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях. За цей час Азовський рибоохоронний патруль виявив 4 порушення правил ... >>>

  Порушник порибалив зі збитками на 78 тис грн, - Харківський рибоохоронний патруль
Порушник порибалив зі збитками на 78 тис грн, - Харківський рибоохоронний патруль 08 грудня 2017 року Харківський рибоохоронний патруль виявив грубого порушника природоохоронного законодавства, який завдав збитків на 78 тис грн (77 928 грн). Так, при здійсненні рибоохоронного рейду, було затримано чоловіка, який ловив ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t