''Наша місія – забезпечити українських споживачів безпечною, якісною, доступною чорною ікрою легального походження'', - співвласниця компанії ''KIND FISH'' Світлана Заболотна


09.09.2019

''Наша місія – забезпечити українських споживачів безпечною, якісною, доступною чорною ікрою легального походження'', - співвласниця компанії ''KIND FISH'' Світлана Заболотна

Світлана та Юрій Заболотні – одні з топ-виробників чорної ікри на ринку України. Продукція їхнього виробництва не лише поживна, а й постійно проходить дослідження на безпечність і вміст поживних речовин, має потрібні сертифікати та експертні висновки. Як розпочати та розвинути свій бізнес чорної ікри в нашій країні, пережити переїзд із Криму до Києва, про любов і рибу та плани сім’ї на найближчі роки розповіла співвласниця компанії «KIND FISH» Світлана Заболотна.

*Кохання до чоловіка, яке відкрило любов до осетрів

- Світлано, з чого почалося знайомство із виробництвом чорної ікри у вашому житті?

- З кохання та одруження, як би це дивно не звучало. Це був 2008 рік. Я тоді тільки отримала диплом вчителя англійської мови, мала роботу, яка мені дуже подобалась. Через два тижні після закінчення університету я познайомилась з Юрієм, а ще через тиждень він зробив мені пропозицію і ми одружилися. Так я потрапила в сім’ю, яка на той час вже 6 років займалась вирощуванням осетрових. Юрію з батьком свого часу порадили вирощувати осетрів, бо це приносить «мільйони», коли з’являється ікра. Але тоді вони не знали, що ікра у риб в достатній для «мільйонів» кількості з’явиться аж за 15 років, а до цього часу потрібно постійно вкладати кошти. На той час особливо не було ані літератури, ані спеціалістів, ані досвідчених осетроводів, щоб порадитися. Доводилося читати все підряд, а потім пристосовувати до власних умов. Знання в осетрівництві, власна технологія посолу ікри - це все збиралося по крихтам з різних куточків України, Польщі…Вкладалися не тільки великі гроші, а й дуже багато сил і нервів. Пам’ятаю, коли у 2011 році ми отримали першу партію ікри – цілих 140 грамів, на це дійство зібралась уся родина. Смаку вже й не згадати, а ось урочистість цієї події запам’яталася на все життя.


- 2014 рік. Любов, риба і переїзд. Ви тоді жили в Криму, як далі розвивались події для Вашої родини та виробництва?

- Я потроху входила в нову для себе професію, намагалася розвиватися. В 2014 році ми перевезли плідникове і ремонтне стадо в Київ, на територію рибгоспу поблизу ТЕЦ 5. Обирали сприятливі умови існування не для себе, а для риби, бо де добре їй – там будемо жити і ми.

- Не кожен би наважився ризикнути. Як це, залишити все, що ти любиш і переїхати в незнайоме місце в іншій частині країни?

- Ми на це все подивились під іншим кутом і вирішили ризикнути, дати шанс розвитку своєї справи. На нашій УЗВ (установка замкненого водопостачання) у Криму працювали близько 15 осіб, значні витрати йшли на електроенергію, мали проблеми із недостатньою фільтрацією. На Київщину ми приїхали разом з рибоводом Олегом, який з нами працює вже 10 років, і тут на виробництві він один справляється. Басейнові споруди, де проживають наші риби, не потребують особливого догляду, тільки прочищення решіток та годування. Якщо порівняти з нашим колишнім УЗВ, то тут кращі умови для риби, простіше працювати персоналу і зручніше проводити облік. Ми втрьох справляємось в Києві вже 5 років. Здається, можна сказати, що у нас вийшло.

- На який рівень виробництва ви вийшли зараз?

- Ми орендуємо шість басейнів площею 1200 метрів2 водного дзеркала. З набуттям досвіду зрозуміли, що тут найкращі умови для життя риби: проточність води, рівень кисню, температурні коливання взимку та влітку. Маємо 15 тонн риби, отримуємо від 100 до 250 кг чорної ікри на рік. За наступний рік вже починаємо хвилюватися, бо  плануємо отримати 400 кг ікри.


- Хвилюєтесь через кількість ікри, дивно. Чому?

-Зрозумійте правильно: наразі, завдяки закладеній базі, незалежно від наших зусиль, ми матимемо цю кількість продукту, а от питання збуту вже викликає стурбованість. З огляду на кількість виробленої в Україні ікри, що постійно зростає, може статися перенасичення ринку, а це спричинить складнощі зі збутом. Я переконана, що в людей має бути вільний вибір: і забійна, і «прижиттєва» ікра мають бути представлені на полицях магазинів. Головне, щоб це був безпечний, якісний продукт легального походження.

Ми винайшли свою технологію посолу ікри, виготовляємо нашу готову продукцію з консервантом і без. Я постійно проводжу дегустації в магазинах, презентації, займаюсь популяризацією цього продукту. Адже люди досі вважають чорну ікру статусним і недоступним продуктом. Хоча є набагато дорожчі товари: шафран, трюфелі, ексклюзивні речі. З розвитком аквакультурних підприємств, які вирощують осетрів, цей товар стає все більш реальним. Кількість виробників ікри збільшується з кожним роком і за законами ринку ціна буде падати, цей процес вже почався. Нам, як виробникам, залишається конкурувати між собою не лише ціною, а якістю і лояльністю до клієнтів, зручністю у придбанні тощо. Наша місія – забезпечити українських споживачів якісним, поживним, доступним товаром.


*Чорна ікра - це надзвичайно корисний продукт і він має бути на столі у кожній родині – ось наш девіз.

- Скільки Вашій родині необхідно продати ікри, щоб почувати себе добре і продовжувати любити осетрів?

- Ми їх завжди любитимемо. Зараз для того, щоб окупити собівартість річного утримання риби, ми маємо продавати на рік 150 кг ікри. Але якщо продамо 250 кг – тоді буде більше стимулів рости далі і розвиватися, модернізувати виробництво.

- Чим ваша ікра краща за іншу?

*Ікра високої якості – це ікра з присмаком та ароматом тонкої «травички», рибою вона не має пахнути

- До своєї справи вся наша родина ставиться відповідально, витрачаємо дуже багато коштів та сил на те, щоб працювати повністю в правовому полі. Щодня навчаємося, читаємо відповідну літературу, спілкуємося з колегами, співпрацюємо з іхтіологами, вивчаємо закордонний досвід, прислуховуємося до відгуків споживачів. Але, як на мене, головне - ми робимо ікру з любов’ю до осетрів, бо не вбиваємо їх задля видобування ікри, а вилучаємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє рибі зберегти життя і кожні два роки нереститись. Наша ікра - якісна, смачна і безпечна. А також є корисною – маємо результати досліджень, які свідчать, що в ній є незамінні амінокислоти, жиророзчинні вітаміни, жирні кислоти, серед яких омега-3 та омега-6, а також багатий мінеральний склад. Тим більше, це ж своє, українське!

- Чи достатньо держава підтримує українського виробника чорної ікри?

- На даний час, на жаль, ні. Значна допомога від держави першочергово мала б полягати у відшкодуванні затрат на побудову рециркуляційної аквасистеми, на корми… Минулого року саме на корми збільшили ввізне мито, що аж ніяк не спонукає до розвитку аквакультури. Якби відшкодування було б хоча 50%, тоді люди мали би більше заохочення цим займатись. В Чехії, наприклад, відшкодовують 70%.

Зараз ми маємо шалене навантаження стосовно досліджень. Щопівроку в лабораторію мусимо віддавати по 8 кг риби кожного виду та 1,2 кг ікри кожного найменування тільки на дослідження. Наші самиці важать понад 20 кг, як віддати 8 кг? Потрібно впровадити методи дослідження осетрових без забиття риби: досліджувати їх кров, слиз, зіскоб з зябер.

Так, від держави існують програми кредитування. Є суб’єкти аквакультури, які дуже на них розраховують тільки для того, щоб вижити. Але наша родина працює за свій кошт, щоб потім нікому не бути щось винними. У нас немає інвесторів, можливо саме тому так повільно розвиваємось. Але ми робимо це впевнено, спираючись тільки один на одного.


- Хто головний у вашій сім’ї?

- Чоловік, звичайно.

- А ви шия?

- Ми з Юрою - команда, де кожен робить те, що йому вдається найкраще. Є чітке розподілення обов’язків. Мій чоловік - стратег, він налагоджує й оптимізовує всі процеси, все продумує, забезпечує осетрам життя, розвиток і благополуччя. Я - більше комунікатор та займаюся ікрою: здоювання, посол, розробка етикеток, реклама, реалізація, популяризація, участь в рекламних заходах.

Найвідповідальніше в нашій справі – віднерестити рибу навесні, виготовити якісний і смачний харчовий продукт, зафасувати його в споживчу тару, отримати експертні висновки з лабораторії, що ікра безпечна. Після цього можна продаватись. І так щороку.

- Ви включені в процес постійно?

- Так, звичайно. Особливо, коли йде нерест, ми відкладаємо всі справи в бік, увага тільки процесу.

- Тобто в щоденнику дитини пишете – мама відсутня риска нерест?

- Кажу вчителям – «У нас починається!», і вони розуміють про що я. Є таке поняття як пристрасть. Ікра – це не тільки робота, вона – моя пристрасть, я присвячую їй дуже багато часу і сил.

Щоправда, тепер ми маємо новий напрямок роботи – опановуємо технологію вирощування делікатесних равликів helix asrpersa muller….


- Найближча перспектива – це вирощування равликів?

- Так, але наші равлики українцям на стіл не попадуть, бо після первинної переробки (промивання та засинання) ми одразу передамо їх на експорт. Виростили – відправили. Ключові цифри розрахунків такі: теплиця, 5 тис. метрів2 території та 2 людини, які виростять за сезон 10 тонн равликів. Ми з’ясували, що в Україні виробництво равликів доволі перспективне, і головні фактори, наприклад, потужність для виробництва та необхідна річна кількість сонячних днів, в нас для цього є. Подивимось як буде далі складатися.

- Що було найважчим за останні роки?

- Своєрідним відкатом назад став для нашої риби переїзд на рибгосп в Іванківський район Київської області. Там були створені не зовсім сприятливі умови: мала проточність води і через високу температуру води в нерест ікра просто перезрівала в рибі. Замість 200 кг ми тоді зібрали 72. Крім того, через бактеріальну забрудненість води осетри почали хворіти і як наслідок загинуло 1 820 кг – сотня плідників бестерів.  Це був удар не лише по гаманцю, але й по нашій впевненості у майбутньому.

- Як виходите із кризи? У соцмережах багато фото з подорожей – вони реабілітують?

- Так, ми часто з чоловіком подорожуємо. Деколи без дітей. Я дуже люблю проводити час з Юрою вдвох. Це допомагає перезавантажитись, ми з ним на одній хвилі, щось плануємо, відволікаємось від дрібних проблем і переключаємось на довготривалі стратегії.


- Поради від знавця для початківців?

- Мати в штаті фахівців, кваліфікований персонал, не економити на кормах – вони мають бути високоякісними. Як тільки зекономите на кормах – одразу чекайте негативних наслідків, адже ваша риба та ікра будуть тим, чим ви її годуватимете.

Важливими є політика відкритості та чесності перед споживачами. І щоб спати спокійно потрібно проводити всі необхідні дослідження своєї продукції. Це важливо, бо ви відповідаєте за якість свого продукту і несете здоров’я людям!




Читайте також:

  У Кременчуцькому водосховищі порушник незаконно виловив 369 кг риби на понад 19 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Черкащини
У Кременчуцькому водосховищі порушник незаконно виловив 369 кг риби на понад 19 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Черкащини 20 січня 2020 року під час рейду Черкаським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства. Громадянин займався виловом водних біоресурсів з дерев’яного човна за допомогою 9 од. сіток. В результаті незаконних дій він добув ... >>>

  Привітання т.в.о. Голови Держрибагентства з Днем Соборності України
Привітання т.в.о. Голови Держрибагентства з Днем Соборності УкраїниДорогі друзі! Сердечно вітаю вас з Днем Соборності України! В цей знаменний день здійснилися віковічні мрії, заради яких жили та помирали найкращі сини нашої держави – воєдино злилися Наддніпрянська Україна, Закарпаття, Буковина і ... >>>

  У Липівському орнітологічному заказнику викрито порушників з 120 кг риби на 30 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Черкащини
У Липівському орнітологічному заказнику викрито порушників з 120 кг риби на 30 тис. грн збитків, - рибоохоронний патруль Черкащини 20 січня 2020 року під час рейду Черкаським рибоохоронним патрулем спільно з працівниками Водної поліції викрито грубе порушення Правил рибальства. Двоє громадян здійснювали вилов водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь – 2 од. ... >>>

  У 2019 році промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів склав понад 51 тис. тонн, - Держрибагентство
У 2019 році промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів склав понад 51 тис. тонн, - Держрибагентство В 2019 році загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах і на континентальному шельфі України збільшився на 2,2% порівняно з 2018 роком. Так, протягом 2019 року українські рибалки ... >>>

  Протягом дня зафіксовано порушень на понад 31 тис. грн збитків, - Азовське басейнове управління
Протягом дня зафіксовано порушень на понад 31 тис. грн збитків, - Азовське басейнове управління 17 січня 2020 року під час рейду Азовським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства. Громадянин здійснював вилов водних біоресурсів за допомогою сітки «павук». У результаті незаконних дій йому вдалося впіймати 30 екз. ... >>>

  Дніпропетровський рибоохоронний патруль знищив понад 10 км сіток
Дніпропетровський рибоохоронний патруль знищив понад 10 км сіток 17 січня 2020 року Дніпропетровським рибоохоронним патрулем знищено 235 од. заборонених знарядь лову: сітки, раколовки, «екрани», «павуки» та ятері. Загальна довжина утилізованих сітних знарядь лову склала 10 265 метрів. Знищення відбулося ... >>>

  Держрибагентство запрошує взяти участь у заходах в рамках виставки ''Fish Business Ukraine 2020''
Держрибагентство запрошує взяти участь у заходах в рамках виставки ''Fish Business Ukraine 2020'' В період з 17 по 19 березня 2020 року відбудеться друга виставка-форум рибної індустрії та риболовного хобі «Fish Business Ukraine». Захід пройде на території виставкового комплексу «КиївЕкспоПлаза» за адресою: Київська область, Житомирська ... >>>

  Науковці обговорили впровадження пест-контролю у рибному господарстві та аквакультурі
Науковці обговорили впровадження пест-контролю у рибному господарстві та аквакультурі 14 січня 2020 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відбулася робоча нарада з представниками рибогосподарської науки, бізнесу, громадськості з метою консолідації національних виробників, державних ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976, 977-984, 985-992, 993-1000, 1001-1008, 1009-1016, 1017-1024, 1025-1032, 1033-1040, 1041-1048, 1049-1056, 1057-1064, 1065-1072, 1073-1080, 1081-1088, 1089-1096, 1097-1104, 1105-1112, 1113-1120, 1121-1128, 1129-1136, 1137-1144, 1145-1152, 1153-1160, 1161-1168, 1169-1176, 1177-1184, 1185-1192.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

f y t t t