Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні


17.07.2019

Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні

Згідно з дорученням Державного агентства рибного господарства України, фахівцями Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було проведено опитування усіх верст населення на тему «Соціальне сприйняття аквакультури». Опитування відбувалось в рамках проведення ХХХІ Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2019», яка традиційно проходила в Національному комплексі «Експоцентр України» в період з 4 по 7 червня 2019 року.

Аквакультура – це сільськогосподарська діяльність, яка відіграє важливу роль для громад, оскільки забезпечує економічний розвиток і сприяє підвищенню рівня продовольчої безпеки країни. Особливо актуальним функціонування аквакультури є в розрізі розвитку сільських територій, де досить часто це єдина сфера, яка забезпечує робочі місця для селян. Але як же сприймає аквакультуру український соціум? До вашої уваги результати опитування.

Всього в анкетуванні взяли участь 174 респондента. При цьому 62% опитаних не мають жодного відношення до аквакультури, звичайні споживачі. Таким чином, вдалося зрозуміти сприйняття аквакультури населенням України, тими людьми, які не пов’язані з цією діяльністю. Ще 18 % опитуваних – люди, діяльність яких пов’язана з науковими дослідженнями, 11 % – представники громадських організацій та 8 % – респонденти, що мають відношення до аквакультури. Серед опитаних 46 % чоловіків та 54% жінок.

Загалом, відношення соціуму до продукції аквакультури позитивне. Зупинимося детальніше на анкетуванні.

Питання 1. Чи вважаєте ви вирощену в умовах аквакультури рибу здоровою їжею ?

Так, 67% опитуваних вважають рибу, вирощену в умовах аквакультури, здоровою та корисною їжею. Позитивний результат, але є куди працювати.

Питання 2. Як ви гадаєте, чи вирощена в умовах аквакультури риба така ж корисна та поживна як і риба, виловлена з природних водойм (океани, моря, річки, водосховища, лимани тощо)?

Результати опитування: «так» - 50%, «скоріше так» - 26%, «скоріше ні» – 14%, «ні» - 10%. Таким чином, можна зробити висновок, що суспільство цілком позитивно відноситься до якості продукції аквакультури.

Питання 3. Яка риба для вас доступніша – аквакультурна (ставова) чи добута з природних водойм (океани, моря та ін.)?

Уподобання вибору респондентів між продукцією аквакультури та промислового рибальства знаходяться у паритеті: продукції промислу надають перевагу 54% громадян, продукції аквакультури – 46%. До аргументів опитуваних щодо доступності риби зазначено ціну (на ринку є багато річкової риби, яка значно дешевша аналогів, вирощених в умовах аквакультури), асортимент, постійність у продажу і, звичайно, якість.

Питання 4. Чи ви усвідомлюєте, що аквакультурна риба є якісним і безпечним продуктом?

Респонденти цілком усвідомлюють, що аквакультурна риба є якісним і безпечним продуктом харчування, впевнених в якості та безпечності продукції аквакультури – 85% опитаних. Таке позитивне ставлення громадян до продукції аквакультури пояснюється комплексом факторів. Так, ще з радянських часів українці вживають рибу з рибницьких господарства, а в останні роки збільшився асортимент аквакультурної продукції. Крім того, про аквакультуру на високому рівні почали говорити як про перспективний агронапрямок. А це найкраща популяризація галузі.

Питання 5. Чи вважаєте ви, що аквакультура приносить користь громаді (робочі місця, рибна продукція тощо)?

Одностайність відповідей опитуваних свідчить про важливість аквакультури не лише в економічному плані, але й у соціальному. Результати опитування: «так» - 85%, «скоріше так» - 10%, «скоріше ні» - 2%, «ні» - 3%.

Питання 6. Чи вважаєте ви достовірною та надійною інформацію щодо ризиків та вигод від аквакультури, отриману від суб'єктів господарювання?

Можна констатувати, що інформацію про продукцію аквакультури, яку надають її виробники, сприймають як достовірну лише половина респондентів – 46%. Невпевнені в її достовірності 26%, які відповіли «скоріше так», ще 19% відповіли «скоріше ні». Недовіряють інформації про продукцію, що надається виробниками 9 % опитуваних. В цілому, 72 % повністю або частково довіряють суб’єктам аквакультури стосовно якості і безпечності їх продукції.

Питання 7. Чи вважаєте ви достовірною та надійною інформацію щодо ризиків та вигод від аквакультури, отриману від інших основних зацікавлених сторін (органів урядування, дослідницьких установ та організацій, ЗМІ, неурядових організацій тощо)?

Як показали результати опитування, громадяни не довіряють інформації про ризики та вигоди від аквакультури, що надають органи влади, ЗМІ, науковці та громадськість. Лише 25% опитуваних вважають цю інформацію достовірною, в той же час 30% категорично такій інформації недовіряють. Ще 25 % відповіли «скоріше так» та 21% - «скоріше ні».

Питання 8. Чи обізнані ви щодо діяльності у сфері аквакультури (у рибницьких господарствах)?

Обізнаних про діяльність галузі рибництва за результатами анкетування є приблизно половина громадян (48%). Ще 21% заявили про неповну обізнаність. 11% респондентів дуже мало знають про аквакультуру, а 20% взагалі не мають уяви, що це таке. Таким чином, кожен третій громадянин не володіє достатньою інформацією про сферу аквакультури, а це не покращує його ставлення і до рибництва, і до продукції галузі, і до соціального аспекту.

Для того, щоб змінити ситуацію необхідно забезпечити нові підходи до інформування населення про ризики та переваги аквакультури. Наприклад, в останні роки в ЗМІ з’явилось достатньо багато позитивної інформації про осетрівництво в Україні та виробництво чорної ікри. Відразу виник інтерес в українського бізнесу – почалося будівництво нових господарств, значно підвищилось поголів’я осетрових, збільшилось виробництва чорної ікри. Сьогодні Україна виробляє понад тонну цього продукту, більшу частину якого імпортує на світові ринки.

Питання 9. Чи вважаєте ви умови праці на рибницьких господарствах безпечними та рівноправними?

Результати опитування проблеми безпеки та соціальної справедливості працівників сфери аквакультури наступні: 42% респондентів вважають умови праці безпечними та справедливими, 26% - не зовсім впевнені у безпеці та справедливості виробничої сфери аквакультури, ще 22% респондентів відповіли «скоріше ні», а 10% - впевнені в небезпеці аквавиробництва.

Питання 10. Чи вважаєте ви важливим обмін інформацією з аквакультури між виробником, місцевою владою та громадськістю?

Одностайність опитуваних свідчить про відсутність або неякісність комунікацій між бізнесом, владою та суспільством. А така комунікація в аквакультурі необхідна для вирішення маси проблем. Зокрема, забезпечення прозорості ринку, налагодження контролю, обліку продукції, підвищення її якості тощо. Суспільство розуміє важливість будівництва інформаційних мостів, причому таку позицію висловили і споживачі продуктів аквакультури, і науковці, і представники громадськості, і бізнес. Від цієї проблеми потерпають усі і її вирішення дасть максимум користі громаді.

Питання 11. Чи вважаєте ви, що рибницькі господарства не мають негативного впливу на краєвиди і не перешкоджають розвиткові туризму та місцевих громад?

Більшість респондентів (68%) вважають аквакультуру такою, що не впливає на навколишню природу, не перешкоджає розвитку туризму та громад. Ще 10 % відповіли «скоріше так», 7% - «скоріше ні» та 6% - «ні».

ВИСНОВОК

В цілому, анкетування показало позитивне ставлення більшості громадян до діяльності аквакультури в Україні. 67% вважають, що продукція аквакультури – це здорова їжа, а ще 21% - частково погоджуються з цим. 76% вважають продукцію аквакультури повністю або частково такою ж корисною та поживною, як і добуті водні біоресурси. Ще 87% опитуваних повністю або частково визнають аквакультурну продукцію безпечною для споживача. 85% респондентів вважають аквакультуру корисною для громад, 68% вважає, що аквакультура, як мінімум, не перешкоджає розвитку туризму.

До негативних аспектів, в першу чергу, відноситься недостатня обізнаність громадян про діяльність у сфері аквакультури (так вважає третина опитаних), недовіра до інформації, яку надають виробники продукту аквакультури (28%) або влади, науки, ЗМІ та громадськості (51%).

«Проведене опитування має важливе значення для подальших заходів з розвитку сфери української аквакультури. Його результати дають змогу зрозуміти сприйняття аквакультури серед населення, визначати ризики і при необхідності оперативно реагувати на них. Така практика існує вже тривалий час в країнах Європейського Союзу», - зазначив директор БУ «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило.

 


Читайте також:

  Миколаївський рибоохоронний патруль викрив порушника з молоддю кефалі на майже 70 тис. грн збитків
Миколаївський рибоохоронний патруль викрив порушника з молоддю кефалі на майже 70 тис. грн збитків 19 серпня 2019 року під час рейду інспекторами Миколаївського рибоохоронного патруля викрито грубе порушення правил рибальства. Громадянин здійснював вилов водних біоресурсів за допомогою 2 од. сіток. При цьому йому вдалося добути 117 екз. ... >>>

  Черкаський рибоохоронний патруль викрив промисловика, який завдав 189 тис. грн збитків
Черкаський рибоохоронний патруль викрив промисловика, який завдав 189 тис. грн збитків 15 серпня 2019 року під час рейду Черкаським рибоохоронним патрулем було зафіксовано порушення правил промислового рибальства. Рибалка одного із рибодобувних підприємств здійснював лов водних біоресурсів сітками з човна в забороненому для ... >>>

  Протягом двох днів зафіксовано порушення зі збитками на понад 77 тис. грн, - Азовське басейнове управління
Протягом двох днів зафіксовано порушення зі збитками на понад 77 тис. грн, - Азовське басейнове управління 16 серпня 2019 року під час рейду інспекторами Азовського рибоохоронного патруля виявлено грубе порушення правил рибальства. Громадянин здійснював незаконний лов риби забороненим знаряддям лову – лісковою сіткою. В результаті йому вдалось ... >>>

  На Черкащині зафіксовано порушення зі збитками у розмірі 54 тис. грн
На Черкащині зафіксовано порушення зі збитками у розмірі 54 тис. грн 18 серпня 2019 року під час рейду інспекторами Черкаського рибоохоронного патруля було викрито грубе порушення правил рибальства. Громадянин з човна займався риболовлею за допомогою 10 од. сіток, загальною довжиною 700 метрів. Таким чином ... >>>

  Управлінням оперативного реагування викрито порушників з 124 кг риби на 74 тис. грн збитків
Управлінням оперативного реагування викрито порушників з 124 кг риби на 74 тис. грн збитків 15 серпня 2019 року інспекторами Управлінням оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» спільно з громадською організацією «ЗВІР» при перевірці науково-дослідного лову виявлено порушення. А саме перевищення кількості дозволених знарядь ... >>>

  З 20 серпня розпочинається заборона на вилов азово-чорноморських кефалей
З 20 серпня розпочинається заборона на вилов азово-чорноморських кефалей З 20 серпня розпочинається заборона на промисловий та любительський вилов азово-чорноморських кефалей у період їх масового нересту. Враховуючи рекомендації Одеського Центру ПівденНІРО, заборона триватиме з 20 серпня по 10 вересня у ... >>>

  На Карачунівському водосховищі викрито порушника, який завдав майже 20 тис. грн збитків, - Управління оперативного реагування
На Карачунівському водосховищі викрито порушника, який завдав майже 20 тис. грн збитків, - Управління оперативного реагування 15 серпня 2019 року під час рейду інспекторами Управління оперативного реагування «Рибоохоронний патруль» задокументовано грубе порушення правил рибальства. Громадянин займався риболовлею, використовуючи заборонені знаряддя лову – 8 од. ... >>>

  За допомогою електроструму порушник добув 40 кг риби, - рибоохоронний патруль Черкащини
За допомогою електроструму порушник добув 40 кг риби, - рибоохоронний патруль Черкащини 14 серпня 2019 року під час проведення рейду Черкаським рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення правил рибальства. Громадянин займався риболовлею за допомогою електролову з човна. У такий спосіб йому вдалося добути 20 екз. сома, ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t