Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні


17.07.2019

Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні

Згідно з дорученням Державного агентства рибного господарства України, фахівцями Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було проведено опитування усіх верст населення на тему «Соціальне сприйняття аквакультури». Опитування відбувалось в рамках проведення ХХХІ Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2019», яка традиційно проходила в Національному комплексі «Експоцентр України» в період з 4 по 7 червня 2019 року.

Аквакультура – це сільськогосподарська діяльність, яка відіграє важливу роль для громад, оскільки забезпечує економічний розвиток і сприяє підвищенню рівня продовольчої безпеки країни. Особливо актуальним функціонування аквакультури є в розрізі розвитку сільських територій, де досить часто це єдина сфера, яка забезпечує робочі місця для селян. Але як же сприймає аквакультуру український соціум? До вашої уваги результати опитування.

Всього в анкетуванні взяли участь 174 респондента. При цьому 62% опитаних не мають жодного відношення до аквакультури, звичайні споживачі. Таким чином, вдалося зрозуміти сприйняття аквакультури населенням України, тими людьми, які не пов’язані з цією діяльністю. Ще 18 % опитуваних – люди, діяльність яких пов’язана з науковими дослідженнями, 11 % – представники громадських організацій та 8 % – респонденти, що мають відношення до аквакультури. Серед опитаних 46 % чоловіків та 54% жінок.

Загалом, відношення соціуму до продукції аквакультури позитивне. Зупинимося детальніше на анкетуванні.

Питання 1. Чи вважаєте ви вирощену в умовах аквакультури рибу здоровою їжею ?

Так, 67% опитуваних вважають рибу, вирощену в умовах аквакультури, здоровою та корисною їжею. Позитивний результат, але є куди працювати.

Питання 2. Як ви гадаєте, чи вирощена в умовах аквакультури риба така ж корисна та поживна як і риба, виловлена з природних водойм (океани, моря, річки, водосховища, лимани тощо)?

Результати опитування: «так» - 50%, «скоріше так» - 26%, «скоріше ні» – 14%, «ні» - 10%. Таким чином, можна зробити висновок, що суспільство цілком позитивно відноситься до якості продукції аквакультури.

Питання 3. Яка риба для вас доступніша – аквакультурна (ставова) чи добута з природних водойм (океани, моря та ін.)?

Уподобання вибору респондентів між продукцією аквакультури та промислового рибальства знаходяться у паритеті: продукції промислу надають перевагу 54% громадян, продукції аквакультури – 46%. До аргументів опитуваних щодо доступності риби зазначено ціну (на ринку є багато річкової риби, яка значно дешевша аналогів, вирощених в умовах аквакультури), асортимент, постійність у продажу і, звичайно, якість.

Питання 4. Чи ви усвідомлюєте, що аквакультурна риба є якісним і безпечним продуктом?

Респонденти цілком усвідомлюють, що аквакультурна риба є якісним і безпечним продуктом харчування, впевнених в якості та безпечності продукції аквакультури – 85% опитаних. Таке позитивне ставлення громадян до продукції аквакультури пояснюється комплексом факторів. Так, ще з радянських часів українці вживають рибу з рибницьких господарства, а в останні роки збільшився асортимент аквакультурної продукції. Крім того, про аквакультуру на високому рівні почали говорити як про перспективний агронапрямок. А це найкраща популяризація галузі.

Питання 5. Чи вважаєте ви, що аквакультура приносить користь громаді (робочі місця, рибна продукція тощо)?

Одностайність відповідей опитуваних свідчить про важливість аквакультури не лише в економічному плані, але й у соціальному. Результати опитування: «так» - 85%, «скоріше так» - 10%, «скоріше ні» - 2%, «ні» - 3%.

Питання 6. Чи вважаєте ви достовірною та надійною інформацію щодо ризиків та вигод від аквакультури, отриману від суб'єктів господарювання?

Можна констатувати, що інформацію про продукцію аквакультури, яку надають її виробники, сприймають як достовірну лише половина респондентів – 46%. Невпевнені в її достовірності 26%, які відповіли «скоріше так», ще 19% відповіли «скоріше ні». Недовіряють інформації про продукцію, що надається виробниками 9 % опитуваних. В цілому, 72 % повністю або частково довіряють суб’єктам аквакультури стосовно якості і безпечності їх продукції.

Питання 7. Чи вважаєте ви достовірною та надійною інформацію щодо ризиків та вигод від аквакультури, отриману від інших основних зацікавлених сторін (органів урядування, дослідницьких установ та організацій, ЗМІ, неурядових організацій тощо)?

Як показали результати опитування, громадяни не довіряють інформації про ризики та вигоди від аквакультури, що надають органи влади, ЗМІ, науковці та громадськість. Лише 25% опитуваних вважають цю інформацію достовірною, в той же час 30% категорично такій інформації недовіряють. Ще 25 % відповіли «скоріше так» та 21% - «скоріше ні».

Питання 8. Чи обізнані ви щодо діяльності у сфері аквакультури (у рибницьких господарствах)?

Обізнаних про діяльність галузі рибництва за результатами анкетування є приблизно половина громадян (48%). Ще 21% заявили про неповну обізнаність. 11% респондентів дуже мало знають про аквакультуру, а 20% взагалі не мають уяви, що це таке. Таким чином, кожен третій громадянин не володіє достатньою інформацією про сферу аквакультури, а це не покращує його ставлення і до рибництва, і до продукції галузі, і до соціального аспекту.

Для того, щоб змінити ситуацію необхідно забезпечити нові підходи до інформування населення про ризики та переваги аквакультури. Наприклад, в останні роки в ЗМІ з’явилось достатньо багато позитивної інформації про осетрівництво в Україні та виробництво чорної ікри. Відразу виник інтерес в українського бізнесу – почалося будівництво нових господарств, значно підвищилось поголів’я осетрових, збільшилось виробництва чорної ікри. Сьогодні Україна виробляє понад тонну цього продукту, більшу частину якого імпортує на світові ринки.

Питання 9. Чи вважаєте ви умови праці на рибницьких господарствах безпечними та рівноправними?

Результати опитування проблеми безпеки та соціальної справедливості працівників сфери аквакультури наступні: 42% респондентів вважають умови праці безпечними та справедливими, 26% - не зовсім впевнені у безпеці та справедливості виробничої сфери аквакультури, ще 22% респондентів відповіли «скоріше ні», а 10% - впевнені в небезпеці аквавиробництва.

Питання 10. Чи вважаєте ви важливим обмін інформацією з аквакультури між виробником, місцевою владою та громадськістю?

Одностайність опитуваних свідчить про відсутність або неякісність комунікацій між бізнесом, владою та суспільством. А така комунікація в аквакультурі необхідна для вирішення маси проблем. Зокрема, забезпечення прозорості ринку, налагодження контролю, обліку продукції, підвищення її якості тощо. Суспільство розуміє важливість будівництва інформаційних мостів, причому таку позицію висловили і споживачі продуктів аквакультури, і науковці, і представники громадськості, і бізнес. Від цієї проблеми потерпають усі і її вирішення дасть максимум користі громаді.

Питання 11. Чи вважаєте ви, що рибницькі господарства не мають негативного впливу на краєвиди і не перешкоджають розвиткові туризму та місцевих громад?

Більшість респондентів (68%) вважають аквакультуру такою, що не впливає на навколишню природу, не перешкоджає розвитку туризму та громад. Ще 10 % відповіли «скоріше так», 7% - «скоріше ні» та 6% - «ні».

ВИСНОВОК

В цілому, анкетування показало позитивне ставлення більшості громадян до діяльності аквакультури в Україні. 67% вважають, що продукція аквакультури – це здорова їжа, а ще 21% - частково погоджуються з цим. 76% вважають продукцію аквакультури повністю або частково такою ж корисною та поживною, як і добуті водні біоресурси. Ще 87% опитуваних повністю або частково визнають аквакультурну продукцію безпечною для споживача. 85% респондентів вважають аквакультуру корисною для громад, 68% вважає, що аквакультура, як мінімум, не перешкоджає розвитку туризму.

До негативних аспектів, в першу чергу, відноситься недостатня обізнаність громадян про діяльність у сфері аквакультури (так вважає третина опитаних), недовіра до інформації, яку надають виробники продукту аквакультури (28%) або влади, науки, ЗМІ та громадськості (51%).

«Проведене опитування має важливе значення для подальших заходів з розвитку сфери української аквакультури. Його результати дають змогу зрозуміти сприйняття аквакультури серед населення, визначати ризики і при необхідності оперативно реагувати на них. Така практика існує вже тривалий час в країнах Європейського Союзу», - зазначив директор БУ «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило.

 


Читайте також:

  Працівники територіальних управлінь Держрибагентства взяли участь в заходах у рамках Всеукраїнського тижня права
Працівники територіальних управлінь Держрибагентства взяли участь в заходах у рамках Всеукраїнського тижня права Відповідно до Указу Президента України від 08 грудня 2008 року №1149/2008 щороку в тиждень, який включає 10 грудня – День прав людини, проводиться Всеукраїнський тиждень права. Він відзначається в знак проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у ... >>>

  В Азовському морі порушник виловив осетра російського на 96 тис. грн збитків, - Азовське басейнове управління
В Азовському морі порушник виловив осетра російського на 96 тис. грн збитків, - Азовське басейнове управління 11 грудня 2019 року під час рейду Азовським рибоохоронним патрулем зафіксовано грубе порушення Правил рибальства. Громадянин здійснював вилов водних біоресурсів з гумового човна за допомогою 2 од. ліскових сіток. В результаті незаконних дій ... >>>

  Кабмін затвердив порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції
Кабмін затвердив порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції Постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 970 затверджено Порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції. Він визначає детальні правила щодо застосування органічних добрив під час ... >>>

  На Чернігівщині знищили понад 2 000 метрів сіток
На Чернігівщині знищили понад 2 000 метрів сіток Дев’ятого грудня 2019 року Чернігівським рибоохоронним патрулем механічним шляхом знищено 98 од. заборонених знарядь лову: 77 од. зяберних сіток, 19 од. поріжних сіток, по 1 од. ятера та «рамки». Загальна довжина утилізованих сітних ... >>>

  У водойми Вінницької та Волинської областей випустили понад 4 тонни цінних видів риби
У водойми Вінницької та Волинської областей випустили понад 4 тонни цінних видів риби Впродовж 5-6 грудня 2019 року відбулося зариблення Кирнасівського водосховища в с. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області. До водойми випущено 3 945 кг цьоголіток та дволіток риби: 23 600 екз. (590 кг) ... >>>

  На озері Кугурлуй порушник завдав понад 53 тис. грн збитків, – Одеський рибпатруль
На озері Кугурлуй порушник завдав понад 53 тис. грн збитків, – Одеський рибпатруль Дев’ятого грудня 2019 року під час рейду Одеським рибоохоронним патрулем спільно з громадськістю викрито грубе порушення Правил рибальства. Громадянин займався риболовлею за допомогою 2 од. ліскових сіток. В результаті незаконних дій йому ... >>>

  За допомогою 12 сіток порушники незаконно виловили 122 кг риби, - рибоохоронний патруль Донеччини
За допомогою 12 сіток порушники незаконно виловили 122 кг риби, - рибоохоронний патруль Донеччини Сьомого грудня 2019 року під час рейду Донецьким рибоохоронним патрулем викрито грубе порушення Правил рибальства. Двоє громадян здійснювали вилов водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь – 12 од. ліскових сіток (400 метрів). При ... >>>

  Виробництво свіжого (охолодженого) рибного філе та іншого м’яса риби збільшилось на 31%
Виробництво свіжого (охолодженого) рибного філе та іншого м’яса риби збільшилось на 31% За даними Державної служби статистики України протягом січня-жовтня 2019 року в нашій державі вироблено 2 814 тонн свіжого (охолодженого) рибного філе та іншого м’яса риби. Це на третину більше (31,1%) аналогічного періоду минулого ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944, 945-952, 953-960, 961-968, 969-976, 977-984, 985-992, 993-1000, 1001-1008, 1009-1016, 1017-1024, 1025-1032, 1033-1040, 1041-1048, 1049-1056, 1057-1064, 1065-1072, 1073-1080, 1081-1088, 1089-1096, 1097-1104, 1105-1112, 1113-1120, 1121-1128, 1129-1136, 1137-1144, 1145-1152, 1153-1160, 1161-1168, 1169-1176, 1177-1184, 1185-1192.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t