А що ви знаєте про осетрові види риб?


24.05.2019

А що ви знаєте про осетрові види риб?

Осетрові (Acipenseridae) – родина хрящових ганоїдів, що включає в себе 27 представників з чотирьох родів. Вони з’явилися на нашій планеті понад 200 млн років тому. З-поміж 27 видів осетрових в Україні зустрічаються шість: білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер російський, осетер атлантичний та осетер-шип. Проте останні двоє за попередні 50 років жодного разу в уловах не фіксувалися і вважаються зниклими на території нашої держави. Решта видів має статус «вразливий» або «зникаючий» і всі вони занесені до Червоної книги України. Осетрові фауни охороняються також численними міжнародними документами (Червоний список МСОП, Бернська конвенція, Боннська конвенція, CITES) і їх вилов суворо заборонено в усіх країнах Причорномор’я.

Осетрові є найбільшими прісноводними видами риб, через значні розміри їх часто називають «левіафанами»: окремі білуги (Huso huso) досягають довжини 5,5 метрів та ваги близько 2000 кг. В осетрових немає луски, а також кісток в звичайному сенсі слова. Внутрішній скелет цих риб складається з хрящової тканини. Крім того, у них все життя зберігається хорда – первинний опорний орган, який в інших хребетних тварин у процесі розвитку заміщується хребтом.

Осетрові здатні мігрувати з прісної води у солону і навпаки без шкоди для себе. Виняток — стерлядь прісноводна, яка живе лише у прісній воді. Ці аборигенні мешканці наших водойм також можуть витримувати великі перепади температури, плаваючи на глибині від 2 до 100 метрів.

Осетрові риби є довгожителями, які пізно досягають репродуктивного віку. В середньому, вони живуть від 50 до 60 років, а їхній перший нерест в природніх умовах відбувається у віці від 7 до 20 років. Одна самиця відкладає від 100 тис. до 3 млн. яєць, проте не всі вони запліднюються. Запліднені яйця стають клейкими та приєднуються до донного субстрату. За 8-15 діб ембріони перетворюються на личинок. В цей час вони залежні від поживних запасів жовткового мішка. Річкові потоки переносять личинок нижче по руслу в ділянки зі слабкою течією, такі як стариці або заводі, де мальки проводять свій перший рік, харчуючись личинками комах та ракоподібними. За цей період вони досягають 18-20 сантиметрів у довжину та мігрують в основне русло річки.

Довгий репродуктивний цикл, значні міграції та чутливість до стану довкілля призвели до того, що осетрові знаходяться під загрозою зникнення через надмірний вилов, браконьєрство, забруднення води та створення дамб на річках. Єдиною водоймою в Україні, де ще можливий природній нерест білуги, севрюги та осетра є р. Дунай. Окрім р. Дунай, залишки популяцій цих риб досі можна зустріти у північно-західному Причорномор'ї та Азовському морі, а в р. Дністер та верхів'ї р. Дніпро ще збереглися життєздатні популяції стерляді. Згідно даних МСОП, 85% видів осетрових знаходяться на межі зникнення, що робить їх найбільш вразливою групою видів живого.

На державному рівні відновленням популяції осетрових займається Дніпровський виробничо-експериментальний осетровий рибоводний завод ім. С.Т. Артющика під Херсоном. Це державне підприємство створили ще 1984 року – спеціально для відродження запасів російського осетра, севрюги, білуги, стерляді тощо. З тих пір у пониззя р. Дніпро випустили понад 50 млн молоді осетрових. Зокрема, у 2018 році рибзаводом було проведено вселення 1,6 млн екз. російського осетра, стерляді та севрюги.

Також в Україні діють громадські ініціативи, направлені на збереження осетрових. Зокрема, таку роботу проводить WWF в Україні.

Держрибагентство закликає громадян бути відповідальними та дотримуватися обмежень, пов’язаних з виловом осетрових. Якщо Ви помітили порушення - прохання терміново повідомляти на всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію»: 0 (800) 50-52-50.

Довідкова інформація:

Розрахунок за незаконне добування осетрових видів риб здійснюється відповідно до постанови КМУ від 07.11.2012 №1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)». Так, компенсація за один екземпляр білуги звичайної становить 100 000 грн, осетра російського, севрюги звичайної та стерляді прісноводної – по 48 000 грн.



Читайте також:

  А що ви знаєте про харіуса європейського?
А що ви знаєте про харіуса європейського? Харіус європейський (Thymallus thymallus) – вид риб роду Харіус, єдиний представник харіусових в українських водоймах. Природний ареал охоплює Палеарктичну зону: від Великої Британії і Франції до Швейцарії та Румунії. В Україні живе у басейнах ... >>>

  У Каркінітській затоці порушники завдали 43 тис. грн збитків, - Чорноморське басейнове управління
У Каркінітській затоці порушники завдали 43 тис. грн збитків, - Чорноморське басейнове управління 16 липня 2019 року працівниками ОПД на воді ГУНП в Одеській області було зафіксовано грубе порушення правил рибальства. Для складання протоколу на місце скоєння правопорушення прибули держінспектори Чорноморського рибоохоронного ... >>>

  Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в Україні
Фахівці БУ ''МТЦ з аквакультури'' провели дослідження соціального сприйняття аквакультури в УкраїніЗгідно з дорученням Державного агентства рибного господарства України, фахівцями Бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» було проведено опитування усіх верст населення на тему «Соціальне сприйняття аквакультури». ... >>>

  Вилов водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84%
Вилов водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84% За шість місяців 2019 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 84%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, у першому півріччі українські рибалки виловили у цій водоймі ... >>>

  Протягом нересту зафіксовано понад 12 млн грн збитків, - Ярослав Бєлов
Протягом нересту зафіксовано понад 12 млн грн збитків, - Ярослав Бєлов Державним агентством рибного господарства України підбито підсумки рибоохоронної діяльності за квітень-червень 2019 року. Так, територіальними управліннями Держрибагентства було здійснено 4 026 рибоохоронних рейдів. Найактивніше ... >>>

  Фахівці Одеського центру ПівденНІРО спільно з турецькими колегами провели порівняння методик визначення віку рапани
Фахівці Одеського центру ПівденНІРО спільно з турецькими колегами провели порівняння методик визначення віку рапани Чорноморськими країнами приділяється велика увага дослідженням промислових запасів водних біоресурсів у Чорному морі. Одним із найцікавіших промислових об’єктів чорноморського басейну є рапана (лат. Rapana venosa). Визначення вікового складу ... >>>

  До Київського та Чорноморського рибоохоронних патрулів шукають ще 13 інспекторів
До Київського та Чорноморського рибоохоронних патрулів шукають ще 13 інспекторів Розпочалася подача документів для участі в конкурсах до рибоохоронних патрулів у двох регіонах України. Так, до Управління Держрибагентства у Київській області шукають 11 патрульних та в Чорноморське басейнове управління – двох. Крім того, ... >>>

  На Кіровоградщині зафіксовано чергові масштабні порушення правил промислового рибальства, - Черкаський рибоохоронний патруль
На Кіровоградщині зафіксовано чергові масштабні порушення правил промислового рибальства, - Черкаський рибоохоронний патруль Дев'ятого липня 2019 року при проведенні рейду Черкаським рибоохоронним патрулем було викрито порушення правил промислового рибальства. Під час здійснення контролю за промислом у одного із рибодобувних підприємств було виявлено прилов молоді ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240, 241-248, 249-256, 257-264, 265-272, 273-280, 281-288, 289-296, 297-304, 305-312, 313-320, 321-328, 329-336, 337-344, 345-352, 353-360, 361-368, 369-376, 377-384, 385-392, 393-400, 401-408, 409-416, 417-424, 425-432, 433-440, 441-448, 449-456, 457-464, 465-472, 473-480, 481-488, 489-496, 497-504, 505-512, 513-520, 521-528, 529-536, 537-544, 545-552, 553-560, 561-568, 569-576, 577-584, 585-592, 593-600, 601-608, 609-616, 617-624, 625-632, 633-640, 641-648, 649-656, 657-664, 665-672, 673-680, 681-688, 689-696, 697-704, 705-712, 713-720, 721-728, 729-736, 737-744, 745-752, 753-760, 761-768, 769-776, 777-784, 785-792, 793-800, 801-808, 809-816, 817-824, 825-832, 833-840, 841-848, 849-856, 857-864, 865-872, 873-880, 881-888, 889-896, 897-904, 905-912, 913-920, 921-928, 929-936, 937-944.

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а

тел.:+38 (044) 486-62-43, тел/факс:+38 (044) 272-20-32

E-mail: darg@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t t